Ігор Павлюк біографія та цікаві факти з життя українського письменника та поета скорочено розкажуть про його життя та творчість.
Ігор Павлюк біографія скорочено
Ігор Зиновійович Павлюк народився 1 січня 1967 в селі Ужова на Волині. Через десять днів після його народження померла мама. Його виховували дідусь та бабуся по материнській лінії. Батько жив окремо.
Закінчив із золотою медаллю середню школу. Хотів стати військовим і відправився на навчання у Ленінградське вище військове інженерно-будівельне училище. Коли вирішив присвятити життя літературі, з училища його не відпустили, а відправили у заслання у Забайкальську тайгу — будувати автомобільну дорогу з в’язнями.
У 1986–1987 працює кореспондентом Ківерцівської районної газети на Волині. У 1987 році вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакою у 1992 році. Після закінчення працював у релігійній пресі, робив передачі на радіо.
З 1987 року мешкає у Львові, з 2003-го — у Києві.
Лауреат Народної Шевченківської премії (Залізний Мамай), всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф.
Нині Ігор Павлюк старший науковий працівник відділу української літератури XX століття Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України у м. Києві, професор кафедри української преси Львівського національного університету ім. Івана Франка, член редколегій літературно-мистецьких та наукових часописів, збірників: «Терен», «Золота пектораль», «Дзвін», «Українська літературна газета», «Вісник Львівського університету».
Ігор Павлюк цікаві факти
Деякі його вірші стали піснями. За композиціями віршів Ігоря Павлюка створено театральні постановки. Його п’єсу «Вертеп» ставить Львівський драматичний театр імені Лесі Українки.
Твори Ігоря Павлюка перекладені російською, білоруською, польською, англійською, латиською, болгарською, французькою, японською та іншими мовами.
Ігор Павлюк ― автор більше 2000 публікацій у періодиці, наукових збірниках та 33 окремих книг, серед яких: лірика – “Нетутешній вітер” (1993), “Голос денного Місяця” (1994), “Скляна корчма” (1995), “Алергія на вічність” (1999), “Стихія” (2002), “Чоловіче ворожіння” (2002); проза – “Біографія дерева племені поетів” (2003), “Заборонений цвіт” (2007); п’єса для дітей “Літаючий казан” (2003) тощо.
Ігор Павлюк одружений. Його дружина Людмила Степанівна Павлюк — доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка. Доньки Ігоря Павлюка (Надія і Олеся) — студентки.
Улюблені письменники: Михайло Булгаков, Джордж Оруел, Байрон, Лєрмонтов, Чеслав Мілош, Сергій Єсєнін, Джек Лондон, Ільф і Петров, Ернест Хемінгуей, Мо Янь та багато українських.
