«Кольорові миші» аналіз

Аналіз вірша «Кольорові миші» Ліни Костенко – тема, ідея, жанр, художні засоби

Костенко «Кольорові миші» аналіз

Автор – Ліна Костенко

Рік написання – 1989

Жанр: філософська поезія

Лірика – філософська

Збірка – “Давно”

Тема: зображення давніх часів, коли людей страчували за будь-яке чаклування, та звинувачення Анни в тому, що вона з багряного листя робить мишей.

Ідея: засудження тих, хто за індивідуальність, творчу думку переслідує людину, звинувачує і виносить вирок на страту.

Основна думка: кожна людина, навіть якщо вона ще маленька, — то неповторна індивідуальність, особистість. І шлях кожної людини — то ще й шлях до самоствердження.

Художні засоби «Кольорові миші»

• повторення: «кажу… кажу…»; «коли…, коли…»;
• епітети: «розлючений сусід»; «багряне листя»; «осіннє сонце»; «голі клени»; «сірий день»;
• метафори: «чаклунка збила … з пуття», «кіт залив … вирок».

Композиція «Кольорові миші»

Події минулого (шістсот якийсь рік) переносять читача у сучасність — переслідування інквізицією (судом) індивідуальності людини, її неординарної поведінки, мислення, творчості.

• Експозиція: знайомство читача з давнім минулим, коли «…розважали стратами юрму…, палили відьом … і не знали до пуття наук».
• Зав’язка: сусід привів десятирічну Анну до суду, звинувачуючи її в тому, що вона з багряного листя виробляє кольорових мишей, і вони завдають моральної шкоди його дітям.
• Розвиток дії: суд над Анною.
• Кульмінація: напруженість Анни в очікуванні вироку.
• Розв’язка: з’явився кольоровий кіт, який залив, викладений на папері вирок чорнилом, що так і не був проголошений.

«Кольорові миші» головні герої

• Анна —10-річна дівчинка. Дівчинку вважають чаклункою. Насправді Анна — неповторна творча особистість.
• Сусід —антипод Анни. Він — дорослий чоловік, але боїться дівчинки, його лякає її незвичність, оскільки він сам напрочуд ординарний, пересічний та сірий. Чоловік звинуватив Анну в тому, що вона робила кольорових мишей з листочків, а тепер його дітям вночі вони сняться

«Кольорові миші» художній аналіз

У творі йдеться про дівчинку Анну з «шістсот якогось року», яку судять у Вишгороді за дивний «гріх»: з багряних кленових листочків «вона робила … кольорові миші», як повідомляє суд сусід-скаржник. Від тієї забави немає спокою, каже сусід: «чаклунка Анна збила з пуття його дітей», які забули про свої цяцьки, адже тепер «вночі їм сняться миші кольорові».

Змальована кількома колоритними штрихами сцена суду оголює суть конфлікту й морального змісту вірша: зіткнулися неповторність і стандарт.

Власне, дівчинку Анну судять за те, що вона — з її незрозумілою для оточення яскравою фантазією — не така, як усі.

Фантастичне закінчення вірша змушує задуматися про вічні істини, про нас самих, нашу здатність протистояти уніфікації і насиллю над індивідуальністю.

Ліна Костенко “Кольорові миші” аудіокнига