«Мина Мазайло» цитатна характеристика героїв

мина мазайло

«Мина Мазайло» цитатна характеристика героїв ви знайдете в цій статті, також можете прочитати цитати з «Мина Мазайло».
«Мина Мазайло» цитати до образів: Мокій, Мина Мазайло, Дядько Тарас, Лина Мазайло, Уля.

«Мина Мазайло» цитатна характеристика героїв

Мокій: «юнак з чорним висипом, під носом і по підборіддю, з мрійними, але злими очима.», «він кругом український», «він у дядька Тараса вдався».
Мина: «Двадцять три роки, кажу, носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті — Мазайло!.. Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гУ л яти — Мазайло! За репетитора не брали — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло!»
Дядько Тарас : «Там такий, що в нього кури по-українському говорять.»
Тьотя Мотя : вважає себе «руською», а укаїнську мову «австріяцькою вигадкою». «Краще бути ізнасілованной, нєжелі украінізірованной».
Лина Мазайло: «Мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазалова,»
Уля: «У тебе чарівні очі, чудесні губи, прекрасний бюст.»

Цитатна характеристика Мина Мазайло

Цитати до образу Мини Мазайла характеризують його поведінку, риси характеру.

(образа за своє прізвище)
Двадцять три роки, кажу, носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті — Мазайло!.. Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гУ л яти — Мазайло! За репетитора не брали — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло! А він знову: «Вам чого? — питаю».
***
(про Мокія: зневага до всього українського сильніша навіть за батьківські почуття)
з радісним гнівом:

— Заставлюї Виб’ю з голови дур українськийі А як ні — то через труп переступлю. Через труп!..
***

(відсутність національної свідомості, невігластво в національних питаннях)

Т ь о т я

— Тоді я не розумію, що таке українці, хто вони такі: євреї, татари, вірмени?.. Будь ласка, скажіть мені, кого у вас називають українцями? Будь ласка…

М а з а й л о, випивши води:

 Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови. Не малоруської і не Тарасошевченківської, а української — і це наша малоросійська трагедія.

***

(активне несприйняття українізації)

— …Нічого з вашої українізації не вийде, це вам факт, а якщо і вийде, то пшик з бульбочкою — це вам другий факт, бо так каже моє серце…..

І тобі, Мокію, раджу не вірити українізації. Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади.

***

(радість з приводу зміни прізвища)
 Однині я — Мина Мазєнін. (Став перед люстром). Здрастуйте, Мазєнін, Мино Маркевичу! (Привітався на другий голос). А-а, добродій Мазєнін? Моє вам!.. (Ще привітався на третій голос). Товаришу Мазєнін! Здрастуйте!.. (Іще привітався). Здоров був, Мазєнін! Зайдімо?.. Гм. (Помріяв трошки). Ви не знайомі? (Подавши комусь руку). Дуже приємно — Мазєнін. (Уклонився). Будь ласка, ви часом не Мазєнін?! (Кивнув головою). Так, я Мазєнін!.. (Офіційним голосом). Ваше посвідчення, громадянинеї (Тоді немов подав комусь посвідчення). Будь ласка! Мазєнін! (Тоді з офіційного на м’якший).

Коментарі:
  1. 1 год ago
  2. 6 месяцев ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *