Петро Дорошенко біографія скорочено

Біографія Петра Дорошенка скорочено викладена в цій статті.

Петро Дорошенко – визначний державний, військовий та політичний діяч. Козацький полковник, брав активну участь у російсько-турецькій війні, учасник Хмельниччини. Гетьман України з 1665 по 1676 роки.

Петро Дорошенко коротка біографія

Петро Дорофійович Дорошенко народився 1627 в м. Чигирин в родині козацького роду. Завдяки своєму походженню Петро Дорофійович отримав прекрасну освіту – знав латинську та польську мови, письмову грамоту та багато читав.
Ледь не досягши 30 років він стає полковником Прилуцького, а пізніше Черкаського і Чигиринського полків, що входили до війська Б. Хмельницького. Займав високе положення серед оточення гетьмана та вів переговори з польським та шведським урядами. Ще будучи на посаді прилуцького полковника Петро Дорошенко прояв себе як активний учасник російсько — української війни (1658-1659).

Дорошенко був активним противником союзу з Московською державою та в якості чигиринського полковника їздив до Москви для того щоб домогтися скасування деяких пунктів Переяславських статей в 1660 році. В 1663 – 1664 роках Дорошенко стає генеральним осавулом при гетьмані П. Тетері.

10 жовтня 1665 рік –це визначна подія у його житті: Павло Дорофійович стає тимчасовим гетьманом Правобережної України, а на початку 1666 року на козацькій раді в Чигирині було підтверджено вибір старшини на його користь.
Будучи гетьманом Петро Дорошенко провів ряд важливих реформ – встановив митну лінію, карбував власну монету, провадив колонізацію незалежних земель, утворив новий Торговицький полк, здійснював заходи по реорганізації внутрішнього життя українських земель.

В 1667 році укладає військовий договір з Кримським ханством та розпочинає воєнні дії в Галичині, змусивши польський уряд визнати автономію Правобережної України та встановив українсько-польський кордон на річці Горинь.
8 червня 1668 року після вбивства І. Брюховецького його було проголошено гетьманом всієї України. Але ним він пробув недовго. Його супротивники уклали з Москвою Глухівський договір у 1669 році, що змусило Дорошенка на противагу йому підписати союзний договір з Османською імперією та розпочати війну зі ставленником Речі Посполитої М. Ханенком.

Здобувши перемогу у 1672 році було укладено Бучацький мирний договір, який Москва розцінила як можливість захопити Правобережжя.
Через його союз з Османською імперією, авторитет Петра Дорошенка серед населення почав стрімко падати і розчарувавшись у політиці свого союзника він вирішує зректися булави на користь Івана Сірка.
Після зречення з гетьманства Дорошенко оселився в м. Сосниця (тепер Чернігівська область), проте через деякий час на вимогу царського уряду переїхав до Москви. В 1679-1682 роках Дорошенко був призначеним вятским воєводоюта мешкав беспосередньо у Вятці.

Був тричі одружений, мав двох дочок і трьох синів. Його правнучкою, по лінії останнього шлюбу з Агафією Єропкиною, була дружина Олександра Пушкіна — Наталя Гончарова.

Помер 19 листопада 1698 року на 71-му році.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Держава

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *