“Планетник” цитати до образів

“Планетник” цитати до образів твору Бориса Харчука наведені в цій статті.

“Планетник” цитатна характеристика

• «Мати, не розгинаючись, розпушувала холодну землю, лазала на колінах, розминаючи кожну грудочку, дихала, хуркала на неї, віддаючи їй своє тепло і свій дух; вправно пробивала пальцями ямки і жваво та побожно тикала й тикала, набираючи з пролому насіння, яке вигрілося у численних вузликах за зиму» (Мати хлопчика)

“Планетник” цитатна характеристика Планетника

«Усе ще ходив безштаньком. Закутаний у хустину, кінці якої пущено під пахви, в сірячому із закаченими рукавами й довгими полами, в личаках, намотаних до колін, скидався на дівчину, а ще більше на якусь прояву, мов би він і не чоловічої статі. Оченята бистрі. Руки беручкі».

• «Я такий мудрагель: робити — це і є жити у згоді зі всім світом»
• «Я… виплекаю квітку — я стану над громом».
• «Як мені зберегти цю красу?.. Як? Щоб ця краса не боялася ні грому, ні морозів?»

“Планетник” цитатна характеристика діда Капуша

• «Ми будемо… шукати з тобою корінь… корінь весни і літа, корінь осені й зими… А шукатимемо його до схід сонця і при зорях…»

• «Земля — найпривітніша людська домівка. Кращу чи й знайти?»

• «Шукай пізнання у трьох коренях — у землі, з якої піднявся, у небі, до якого прагнеш, і у самому собі, у своїй душі».

“Планетник” цитатна характеристика Олени Булиги

Зовнішність Олени Булиги «…Із сунутій на потилицю хустині, в камізельці, сиділа на дубовому порозі, спустивши ноги в шкарбунах на зачовганий камінь, і дивилася в небо»

Працьовитість Олени Булиги («Стара до пізньої пори, аж до заходу сонця, поралася в городі. Вставала ще до сигналу мого самоскида, будила мене й уже була зарошена: від неї віяло кропом, морквою, петрушкою і прозорим світанком»
• «Так у мене ж нема корови… Товчу й товчу вермішель з плавленим сиром, а вам же треба і молочка, і…»

«…А плата? За гріш не купиш маку, а за гривню правди. Мені б живе слово, бо я говорю зі всім на світі й сама із собою».