Прислiв’я про ліс

Прислiв’я про ліс — це надбання народу, мудрість попередніх поколінь, які розуміли важливість лісу — легенів планети.

Прислiв’я про ліс

  • Ліс сам себе чистить.
  • Що в лісі родиться, то в дворі згодиться.
  • Як у лісі гукнеш, так і одгукнеться.
  • Не май поля за бовдура, а лісу за дурня
  • Поле бачить, а ліс чує
  • Поле має очі, а ліс вуха
  • Що в лісі родиться, то в дворі згодиться
  • Як листя жовтіє, ліс і поле смутніє
  • З-за дерев і лісу не видно
  • Одно дерево — то ще не ліс
  • Не звик лис до наших коліс
  • Слухай, діброво, що ліс говорить
  • У лісі родився, нічого не знає
  • Хто в ліс, а хто по дрова
  • Чий ліс, того й пень
  • Під лісом живе, а соломою топить
  • Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.

Прислiв’я про дерева

  • Велике дерево дає більше тіні, ніж плоду
  • Від одного удару дерево не падає
  • Дерево гнеться, доки молоде
  • Дерево падає, куди хилиться
  • Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка, як добре радить
  • Нема такого дерева, щоб на нього птиця не сідала
  • Вітер ламає найбільше дерево
  • Дерево криве, та яблука солодкі
  • Криве дерево, але рівно горить.

Прислiв’я про ліс — розширять словниковий запас будь-якої людини, таку людину всі завжди вважають ерудованою та начитаною.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *