Прислiв’я про ліс – це надбання народу, мудрість попередніх поколінь, які розуміли важливість лісу – легенів планети.
Прислiв’я про ліс
- Ліс сам себе чистить.
- Що в лісі родиться, то в дворі згодиться.
- Як у лісі гукнеш, так і одгукнеться.
- Не май поля за бовдура, а лісу за дурня
- Поле бачить, а ліс чує
- Поле має очі, а ліс вуха
- Що в лісі родиться, то в дворі згодиться
- Як листя жовтіє, ліс і поле смутніє
- З-за дерев і лісу не видно
- Одно дерево — то ще не ліс
- Не звик лис до наших коліс
- Слухай, діброво, що ліс говорить
- У лісі родився, нічого не знає
- Хто в ліс, а хто по дрова
- Чий ліс, того й пень
- Під лісом живе, а соломою топить
- Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.
Прислiв’я про дерева
- Велике дерево дає більше тіні, ніж плоду
- Від одного удару дерево не падає
- Дерево гнеться, доки молоде
- Дерево падає, куди хилиться
- Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка, як добре радить
- Нема такого дерева, щоб на нього птиця не сідала
- Вітер ламає найбільше дерево
- Дерево криве, та яблука солодкі
- Криве дерево, але рівно горить.
Прислiв’я про ліс – розширять словниковий запас будь-якої людини, таку людину всі завжди вважають ерудованою та начитаною.
