Прислiв’я та приказки про кума та куму

Прислiв’я та приказки про кума та куму — жартівливі та цікаві.

Прислiв’я та приказки про кума та куму

    • Або ви, кумо, їжте борщ, а я буду м’ясо, а ні, то я буду м’ясо, а ви борщ.
    • В кожної куми свої пироги.
    • Втікайте, куме, бо біда суне.
    • Годі, куме, їсти, бо не буде на пироги місця.
    • Голодній кумі лиш хліб на умі.
    • Де кум, а де коровай.
    • Дарма що кума бліда, аби пиріг спекла.
    • Жінка суджена, а кума люблена.
    • Знає кума – знає півсела.

  • Знехочу кум у кума порося з’їв, їла б кума, та ложки нема.
  • Їхав до Хоми, а заїхав до куми.
  • Казала кума: дам пшона, а в неї самої нема.
  • Кого люди за люди мають, з тим кумаються.
  • Коло пекла живучи, треба й чорта за кума просити.
  • Кому яке діло, що кума з кумом сиділа.
  • Кума без ума, а в кума і того нема.
  • Кума з кумою тирири, а свині моркву порили.
  • Теревені точать, а свині в ріпі.
  • Кум кума пізнав і на пиво позвав.
  • Не бити кума — не пити пива.
  • Куме, куме, солома ся суне!
  • Кум не кум, а з черешні злазь!
  • Кум не кум, а в горох не лізь!
  • Кум — не родина, зять — не дитина, а невістка — чужа кістка.
  • Найду куму, аби було к чому.
  • Наші й кумі все просо на умі.
  • Нащо мені кума, були б пироги.
  • Не було в куми запаски, аж гляди — кума в плахті походжає.
  • Не сподівайтесь, кумасю, на пиріжки, та їжте хлібець.
  • Не трать, куме, сили, спускайся на дно.
  • Не хочеш страти — не сунься ні в куми, ні в свати.
  • Під лихий час і кум за собаку.
  • Полюбив кум куму, бо не було кому.
  • Розумна кума, як бочка пшона, а як пшоно в вузлі, то й розуму нема.
  • Стривай, кума, не з тої ноги танцювати пішла!
  • Хвалить кум куму, як нема кому.
  • Хто кумить і сварить, додому не пашить.
  • Якби знаття, що в кума пиття, то б і діти забрав.
  • Як Микита воли мав, то Микита кумував, а як воли одпали, кумувати просить перестали.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *