Притча про загублену вівцю і загублену драхму

Притча про загублену вівцю і загублену драхму 

Приходили до Нього всі митники

й грішники, щоб послухати Його.
(Лука 15:1-10)

 

До Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його приходили.

«Приймає Він грішників та з ними їсть», — фарисеї та книжники говорили.

А Він все це знав і їм розповів притчу оцю:

«Який із вас, маючи сотню овець і загубивши одну вівцю,

Не покине в пустині тих дев’яносто і дев’ять, та й не піде

шукати загубленої, аж поки її не знайде?

А знайшовши її кладе собі на плечі та й радіє.

І, прийшовши до дому, кличе друзів й сусідів, бо подія,

Та й каже до них: «Радійте зо мною, бо я вівцю свою загублену знайшов».

То ж і кажу вам, що так само на небі радітимуть за одного грішника, що прийшов

І кається, аніж за дев’яносто і дев’ятьох праведників, що каяття не потребує!

Або хіба є жінка, що маючи десять драхм, загубивши одну, не жалкує,

І світло не запалює, і хату не мете, і не шукає уважно, поки пропажу не знайде?

А знайшовши, кличе приятельок і сусідок та й каже: «Радійте зо мною,

Бо знайшла я загублену драхму, яку довго шукала повсюди, свою».

Так само, кажу вам, радість у ангелів Божих буває

За одного грішника, що каятися стає».

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *