Скільки у людини ребер?

ребра

Кілька сотень років тому, коли медицина перебувала в зародковому стані, точну відповідь на питання про те, скільки ребер у людини, ставив у безвихідь самих просунутих лікарів. Одне вони могли сказати впевнено – у чоловіків повинно бути на одне ребро менше, ніж у жінки. Адже в Біблії сказано, що Бог створив жінку Адамові з його ребра, а значить, одного ребра у чоловіків з тих пір не вистачає. Відповідь на питання про те, скільки пар ребер у людини, був знайдений тільки в 16-му столітті. Тож скільки нараховують ребер у людини?

Скільки у людини ребер?

 Ребро – це дугоподібна кістка, що йде від хребта до грудей і формує грудну клітку. Грудна клітка в свою чергу захищає від пошкоджень м’які тканини, життєво важливі органи людини: серце, легені, печінка та інші.

Скелет людини налічує 12 пар ре­бер. Кожне ребро (costa) має вигляд довгої плоскої дугоподібно вигнутої пластинки, що склада­ється з ребрової кістки і передньої корот­шої частини ребрового хряща.

У представника Homo Sapiens, тобто людини, в наявності 24 ребра, тобто 12 пар ребер. Про це було відомо ще в XVI столітті, коли Андрій Везалий, батько сучасної анатомії, зробив кілька розтинів особин різних статей і оголосив скільки ребер у чоловіка і жінки – 12 пар.

Сім пар верхніх ребер (I—VII), які ребровими хрящами з’єднуються з грудниною, називаються справжніми ребрами. Нижні 5 пар ребер (YIII-XII) називаються несправжніми ребрами.

Причому VIII, IX, X пари ребер з’єднуються не з грудниною, а з хрящем вище розміщеного ребра.

XI і XII ребра мають короткі реброві хрящі, що закінчу­ються в товщі м’язів черевної стінки. Ці ребра відріз­няються від інших більшою рухливістю, тому їх ще називають коливними ребрами.

Задній кінець кожної ребрової кістки закінчується головкою ребра, на якій є суглобова по­верхня головки ребра. Головки зчленовуються з ребровими ямками на тілах грудних хребців.

На головках II-X ребер, які з’єд­нуються з верхньою і нижньою ребровими ямками двох суміжних грудних хребців, розташований гре­бінь головки ребра. Цей гребінь поділяє суглобову поверхню головки на дві частини. Від нього починається зв’язка, що прикріплює го­ловку ребра до відповідного міжхребцевого диску.

Головки I, XI і XII ребер гребеня не мають, бо вони зчленовуються тільки з повною ямкою на тілі одно­йменного хребця. Головка ребра переходить у вужчу частину — шийку ребра, на якій є гре­бінь шийки ребра. На межі шийки і тіла ребра розташований горбок ребра. На горбку десяти верхніх ребер є суглобова поверхня горбка ребра  для зчленування з ребровою ямкою поперечного відростка відповідного хребця.

Горбок на XI і XII ре­брах майже непомітний, на ньому відсутня суглобо­ва поверхня для поперечного відростка.

Найдовша і широка передня частина ребрової кістки називається тілом ребра, яке дещо скручене навко­ло власної поздовжньої осі і біля горбка різко вигну­те вперед. Це місце називається кутом ребра. Тіло ребер плоске, має зовнішню і внутрішню поверхні, верхній закруглений і нижній гострий краї. Внутрішня поверхня ребра гладка, вздовж нижнього краю тіла проходить борозна ребра, у якій залягають міжреброві судини і нерви. Передня стовщена частина тіла ребра на кінці має ямку для з’єднання з ребровим хрящем.

Але у деяких людей буває і інша кількість пар ребер.  Так народжуються діти, у який буває 11 пар ребер, а у деяких навіть 13 пар.

Тринадцята пара ребер — це рудимент, тобто орган, який у процесі еволюції втратив своє основне значення.

Статистика говорить про те, що подібне явище частіше спостерігається у жінок, хоча у чоловіків також зустрічається тринадцятий ребро. Подібний факт в медицині називають «синдром ребра Адама». Справа в тому, що людина народжується без чітко сформульованого скелета: у дитини є набір хрящової тканини, яка з часом твердне, зростається і утворює скелет дорослої людини. Але всі процеси в організмі кожної людини індивідуальні, тому буває, що залишаються зайві одне або два ребра, причому жити з ними не так-то й просто. Зайві відростки часто заважають, тиснуть на органи, викликаючи оніміння тканин рук, а також неправильну роботу деяких внутрішніх органів. Тому людям з синдромом Адамова ребра часто рекомендують зробити операцію з видалення оних, щоб уникнути негативних наслідків від завдають незручність кісток.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *