“У синьому небі я висіяв ліс” аналіз вірша – тема, ідея, жанр, художні засоби, образи
Вінграновський “У синьому небі я висіяв ліс” аналіз
Автор – М.Вінграновський
Рік написання – 1965
Збірка: «Сто поезій» (1967 р.)
Жанр – ліричний вірш
Вид лірики – інтимна
Тема “У синьому небі я висіяв ліс” – вірш-посвята любові ліричного героя
Ідея “У синьому небі я висіяв ліс” – відтворити щирі почуття закоханості, які роблять такі речі, що важко навіть уявити. Уособлює, в деякому сенсі, так звані “жертви”, “вчинки”, які можна зробити через кохання.
Провідний мотив: почуття кохання вічне
Образ ліричного героя уособлює закохану людину і її почуття, які змінюються з плином часу
Віршовий розмір – п’ятистопний амфібрахій
Перші дві строфи мають перехресне римування АБАБ, третя та четверта – кільцеве АББА (умовно позначимо А – чоловіча рима, Б – жіноча).
“У синьому небі я висіяв ліс” художні засоби
- Епітети: синє небо, синьому морі, любовь люба, дубовий костур, синьому глеї, вечірня хода, дорога тверда
- Метафори: У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі я висіяв сни, Висіяв сни із … весни, сни ізійдуть
- Повтори: У синьому …, Я висіяв…, любов … люба.
Цей вірш відкриває збірку «Сто поезій»(1967р.). Поет уявно висіває на небі ліс «із дубів та беріз» і весняні сни коханої дівчини. Небо, хмари, їх мінливість – це благодатний матеріал для поета. Той хмарний ліс, ті сни, зливаючись,творять образ самої дівчини: «Тебе вони являть і так і замруть».
Увесь світ для ліричного героя теплом і рисами коханої. Це для нього стає опертям, що полегшує ходу, додає впевненості.
Ця поезія є яскравим зразком інтимної і пейзажної лірики. У ній поет відтворює гармонію і музику душі закоханого героя, а пісенні ритми, повтори дещо змінених рядків налаштовують на піднесений, пісенний лад.
У цьому вірші Вінграновський вдається до словесного мінімалізму (наприклад, у творі присутній лише один колір – синій). Синім у поета є і море, що зливається з небом, і безмежне почуття ліричного героя, що не поступається величі неба й моря.
Вірш “У синьому небі я висіяв ліс” читати
У синьому небі я висіяв ліс,
У синьому небі, любов моя люба,
Я висіяв ліс із дубів і беріз,
У синьому небі з берези і дуба.
У синьому морі я висіяв сни,
У синьому морі на синьому глеї
Я висіяв сни із твоєї весни,
У синьому морі з весни із твоєї.
Той ліс зашумить, і ті сни ізійдуть,
І являть тебе вони в небі і в морі,
У синьому небі, у синьому морі…
Тебе вони являть і так і замруть.
Дубовий мій костур, вечірня хода,
І ти біля мене, і птиці, і стебла,
В дорозі і небо над нами із тебе,
І море із тебе… дорога тверда.
