«Украла» Грінченко скорочено

«Украла» Борис Грінченко переказ оповідання нагадає про головні події в творі.

Оповідання Б. Грінченка «Украла» сповнено авторським гуманізмом, в основі якого лежить віра в людину, в її здатність до милосердя.

«Украла» Грінченко скорочено

Вчитель зайшов до класу, і зрозумів, що щось трапилося. Школярі оточили його стали навперебій про щось сердито розказувати. Всі діти стояли і лише одна дівчинка Олександра, дочка сiльського писарчука-п’янички, сиділа.

…низько похнюпивши голову i втупивши очi у свiй стiл. Їï бiляве, все у веснянках, обличчя було бiле, як крейда. Вона вхопилася руками за стiл, мов боялася, що ïï тягтимуть кудись силомiць.

Все ж діти розповіли, що саме Олександра украла в однієї з учениць Пріськи шматок хліба.

Ця новина здивувала вчителя, в школі ще такого не було, і на Олександру вiн такого подумати не міг. Вона була просто дiвчина боязка — мабуть, налякав ïï батько-п’яниця.

Вчитель почав допитуватись Олександру, чи правда це, а вона сиділа, як кам’яна. Учитель зрозумiв, що Прiська казала правду.

Пріська почала розповідати, що вона вже й раніше потроху крала в неї хліб, і всі учні почали вимагати вигнати Олександру зі школи.

Учитель сказав, що потрібно дізнатися — чому Олександра так вчинила. І вчителю вдалося довідатися від дівчини, яка гірко плакала, що це вона вкрала хліб.

Вона заридала ще дужче. У великiй класовiй хатi стояли шiстдесят школярiв мовчки, не ворушачись, а серед ïх, припавши головою до столу, гiрко плакала маленька бiлява дiвчинка.

Трохи заспокоïвшись, зібравшись з духом дівчина сказала:

— Я ïсти хотiла. У нас… у нас… нема чого ïсти… Батько нiчого… не приносять з волостi… усе пропивають… Ми ïмо су…су…сухарi вже другий тиждень.

I бiльше вона нiчого не могла сказати за слiзьми. Учитель взяв Олександру за руку i, сказавши ïй кiлька ласкавих слiв, повiв у свою хату, щоб вона там заспокоïлася. Як повернувся вiн у клас, то з десяток рук простяглося до його, i в кожнiй руцi була якась ïжа.
— Нате! дайте ïй! хай попоïсть!
Учитель глянув на дiтей. Хлопцi були нi в сих нi в тих, дiвчата деякi плакали. Вiн забрав усе, що дiти надавали, i понiс Олександрi. Але вона нiчого не хотiла ïсти i все плакала.

Після цього ніхто не згадував Олександрі того випадку. Товаришки люблять її, часто пригощають чимось, але вона рідко щось бере. Цього року здасть всі екзамени і вийде зі школи розумною і правдивою дівчиною.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *