Вірші про осінь Олени Пчілки
Як швидко літо проминуло!
Як швидко літо проминуло!
Прийшла осінняя пора.
Немов на крилах полинуло
Кохане літечко з двора!…
Садок марніє потихеньку,
Пожовклі падають листки,
Вітрець не віє вже тепленько,
Жене понурії хмарки.
Посох горошок на городі,
Мачок вже цвіт давно згубив,
Високий соняшник на грядці
Журливо голову схилив.
***
Змінилось все…
…Вже ж у любому куточку
Змінилося все!..
Он кучері з верби рясні
Вітерець несе
По узгір’ю на змокрілий
Холодний пісок;
Зажурився, засмутився
Унизу й ставок:
Похмурую, невеселу
Думоньку гада,
І здіймається під вітром
Темная вода;
Хитаються очерети,
Лози самотні
Ронять в воду, наче сльози,
Листочки дрібні…
***
Лелека
– Лелеко, лелеко!
До осені далеко?
– Як замовкнуть жаби,
Як померзнуть баби,
Тоді осінь настане, –
Мені їсти не стане,
Полечу в інший край,
На той рік дожидай!
***
