«Все, все покинуть до тебе полинуть» аналіз вірша

Вірш «Все, все покинуть, до тебе полинуть…» Лесі Українки належить до інтимної лірики і має автобіографічний характер, хоча думки й почуття, у ньому виражені, близькі багатьом закоханим. Поетеса переживала глибокі почуття до студента, однодумця Сергія Мержинського, який тяжко захворів (тому «зламаний цвіт»). Вона готова була розділити з ним свою долю, прагнула допомогти, сама наражаючись на велику небезпеку.

 «Все, все покинуть до тебе полинуть» аналіз вірша 

Тема «Все, все покинуть до тебе полинуть»: розповідь про ліричну героїню (авторку), яка прагне полинути до свого коханого, але який хворий, «зламаний цвіте». Вірш автобіографічний.

Ідея «Все, все покинуть до тебе полинуть» — показати красу почуттів кохання, готовність закоханих пройти крізь будь-які труднощі.

Вірш «Все, все покинуть до тебе полинуть» виявляє готовність ліричної героїні не просто розділити життєвий фатум коханого, а її прагнення викликати на двобій „злую мару, що тебе забирає”, відчайдушний порив – „взять тебе в бою чи вмерти з тобою”.

Психологічну характеристику ліричної героїні доповнюють інтимно-дружні, образні звертання до постаті коханого, наділені сумовитими епітетами „мій зламаний квіте”, „мій згублений світе”. Ідея невмирущості справжнього кохання звучить в останньому рядку твору: „З нами хай щастя і горе вмирає”:

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *