Валентин Чемерис “Аравійська пустеля” скорочено допоможе згадати сюжет твору. Аналіз твору та детальний переказ допоможуть краще підготуватися.
“Аравійська пустеля” читати скорочено
Тарас Щедрій мав 87 років, жив в селі, в будинку з солом’яним дахом, на якому лелеки звили собі гніздо. Лелеча сім’я налічувала четверо птахів – батьки та двоє лелеченят. За словами людей, одне з лелеченят розмовляло людською мовою. Але дід розповів, що насправді якось пташеня випало з гнізда і він піклувався про нього от вони і навчилися розуміти один одного. Малого дід назвав Лельком. Коли лелеча родина відлетіла у теплі краї, Лелько залишив діду поштову адресу.
В своїх листах лелеченя пише діду, що зараз живе в пустелі, стоїть на спині у бегемота і сумує за домівко. У відповідь дід написав, що вдома нині лютий місяць і холодно, як ніколи. Наступним листом Лелько повідомив діда., що на раді лелек було вирішено повертатися на рідну землю, адже дорога далека і вже час вирушати.
Хлопчик Мишко, за проханням діда, зробив фото Лелька, перед тим як він відлітав. Дід поставив його поряд з фотографією свого сина Лесика, якому на той період було шість років і фото було зроблено в день, коли малий вперше змайстрував крила з лози і тканини і стрибнув з ними з даху у сіно. З дитинства Лесик марив небом і ставши дорослим, пішов у льотчики.
Напровесні Лелько пише діду, що зустрів лелеку Лелю і разом вони планують будувати гніздо і висиджувати лелеченят. Щоб допомогти Лелкові, дід вирішив зробити основу для майбутнього гнізда і встановити старе колесо від воза на тополі.
Навесні до гнізда на дідовім даху повернулися лише батько і мати лелеки, Лелька забрала Аравійська пустеля, в якій гине кожен третій птах. Його гніздо пустувало.
Дід Тарас згадав, як радів він поверненню з війни та вдома застав пусту хату, бо дружину його, як матір офіцера-льотчика, розстріляли. І як вирішив він іти на фронт, щоб куля, яка мала дістатися його роду, дісталася йому. Він бачив вже життя, пізнав любов. А син його, Лесик, ще тільки починає жити, не можна йому з кулею зустрічатися.
Він ще повинен своє сімейне гніздо будувати, ростити дітей. Та куля таки дісталася Лесику…
Коли дід помер і його виносили з хати, до пустого гнізда на тополі прилетіла пара лелек і почали облаштовувати його, це свідчить про те, що «крилатому роду нема переводу».
