Астрід Ліндгрен цікаві факти з життя та творчості відомої дитячої письменниці Ви дізнаєтеся в цій статті.
Астрід Ліндгрен цікаві факти
У 18 років молода Астрід завагітніла і не дивлячись на те, що у біологічного батька дитини і в думках не було одружитися на дівчині, вона прийняла рішення народжувати. При цьому за все своє життя письменниця нікому з близьких не видала імені ґчоловіка і жодного разу не засудила його прилюдно.
Перед тим, як стати всесвітньо відомою письменницею, Астрід довелося закінчити курси стенографісток ще будучи вагітною, попрацювати секретарем в автомобільній компанії і все це вона робила, щоб хоч якось врятувати від бідності себе і свою дитину.
Молода самотня матір, Астрід Еріксон, отримала прізвище, пізніше відоме на весь світ, лише після того, як вийшла заміж за Стуре Ліндгрена. У подружжя народилася дочка, а сина Астрід Ларса Стуре усиновив.
Коли дочка Ліндгрен важко захворіла на запалення легенів і ніякі ліки не допомагали, зневірена мати придумала казку про рудоволосу хуліганку, якій дала ім’я Піппі. Після першого прочитання, у дочки з’явився апетит і вона різко пішла на поправку. На її десятиліття, Астрід написала і власноруч сплела перший екземпляр книжки з ілюстраціями. Пізніше, Піппі була перейменована в Пеппі і стала улюбленим персонажем для мільйонів дітей.
Абсолютно всі шведські видання відмовлялися друкувати повість про Пеппі, вважаючи, що вона антіпедагогічна для юного покоління. І тільки в 1944 році Ліндгрен отримує право видаватися, займаючи друге місце на відомому творчому конкурсі. Після виходу першої ж книги “Пеппі Довга Панчоха”, автор отримує світову популярність.
У 80-ті роки Ліндгрен, будучи пенсіонеркою, відкрила і спонсорувала центр реабілітації дітей-інвалідів. Приблизно в той же час, завдяки їй, був прийнятий перший в Європі закон про захист тварин – “Закон Ліндгрен”, а також закон про захист дітей. Письменниця хотіла справжньої поваги до тварин і розуміння людьми їх живої природи, у якій також існують почуття. Астрід Ліндгрен боролася за ненасильницькі методи, які, за її словами, повинні поширюватися і на дітей, і на тварин, і на навколишній світ.
Син Ліндгрен, Ларс, розповідав, що його мати, приходячи на дитячий майданчик навіть вже будучи зовсім немолодою, ніколи не сиділа на лавці з іншими батьками, а завжди грала разом з дітворою в усі активні ігри і навіть лазила по деревах.
За роки своєї літературної діяльності Астрід Ліндгрен заробила не один мільйон крон, продаючи права на видання своїх книг і їх екранізацію, на випуск аудіо- та відеокасет, а пізніше ще й компакт-дисків із записами своїх пісень або літературних творів у власному виконанні, але нітрохи не змінила свого способу життя. З 1940-х років вона жила в одній і тій же – досить скромній – стокгольмській квартирі і вважала за краще не збирати багатства, а роздавати гроші іншим.
Дитяча письменниця стала першою жінкою, якій за життя був поставлений пам’ятник – він знаходиться в центрі Стокгольма. Астрід була присутня на урочистій церемонії його відкриття.
дуже змістовно; дякую
дякую!