Астрід Ліндгрен хронологічна таблиця життя та творчості шведської дитячої письменниці допоможе виділити головні дати з її біографії.
Астрід Ліндгрен хронологічна таблиця
14 листопада 1907 – народилася в південній Швеції, в невеличкому містечку Віммербю у провінції Смоланд, у фермерській родині.
1923 – почала працювати журналістом у місцевій газеті «Wimmerby Tidningen».
1925 – не будучи заміжньою, вона завагітніла від головного редактора. Він запропонував їй одружитися, але вона відмовилася і, залишивши посаду молодшого репортера, переїхала до Стокгольма у пошуках кращої долі.
1926 – народився син Ларс. Грошей не вистачало, довелося віддати сина в Копенгаген, в сім’ю прийомних батьків, і навідувати його лише у вихідні дні.
1928 – Астрід нарешті знайшла роботу секретаря у Королівському автоклубі. Зустрілася з Стуре Ліндгреном. Одружилися
1931 – Астрід одружилася з Стюре Ліндґрен і забрали до себе Ларса. У шлюбі народилася донька Карін.
1941 – сім’я Ліндгренів переїхала у квартиру з видом на стокгольмський Васа-парк, де письменниця жила до кінця життя.
1944 – написала повість «У Бріт-Марі легшає на серці», подала рукопис на конкурс на найкращу книжку для дітей, і він отримав другу премію.
1945 – було видано книгу «Пеппі Довгапанчоха», яка мала великий успіх.
1946 – опублікувано першу повість про детектива Калле Блюмквісте («Калле Блюмквіст грає»). Завдяки якій, завоювала першу премію на літературному конкурсі.
1951 – «Калле Блюмквіст ризикує»,
1953 – завершальна частина трилогії, «Калле Блюмквіст і Расмус».
1954 – повість «Міо, мій Міо».
1955 – «Малюк і Карлсон, який живе на даху».
1958 – письменниця отримала Премію імені Ганса Крістіана Андерсена, яку називають Нобелівською премією в дитячій літературі.
1969 – письменниця отримала Шведську державну премію з літератури.
1973 – «Брати Лев’яче серце».
1975 – «Самуель Авґуст із Севедсторпа і Ганна з Гюльта».
28 січня 2002 – Астрід Ліндґрен померла в 94-літньому віці в Стокгольмі.
