Авіценна біографія скорочено українською мовою викладена в цій статті.
Авіценна біографія коротко
Авіценна (Ібн Сіна) – перський вчений-енциклопедист, філософ, лікар, хімік, астроном, теолог, поет. Вважається найвпливовішимполіматом Золотої доби ісламу.
Ібн Сіна народився у вересні 980 року у невеликому укріпленому поселенні Афшана, неподалік від Бухари.
Спочатку батько Авіценни займався його освітою самостійно, а також з допомогою торговця зеленню, що жив по сусідству. Від нього Авіценна дізнався про основи індійської математики та вивчив арифметичні дії з числами. Деякий час також вивчав фікх з вчителем на ім’я Ісмаїл-захі́д.
Жадібний до знань, Авіценна володів неабияким розумом і здібностями до наук. До десяти років він знав напам’ять Коран , а до чотирнадцяти перевершував свого вчителя за елементарною логікою. Хлопчик шукав нові знання, де і в кого тільки міг. Індійської арифметиці він навчається у індуса – торговця, а пізніше поглиблює свої знання з цього предмету за допомогою бродячого філософа.
Після цього Авіценна старанно займається самоосвітою, читаючи праці елліністичних авторів. Він також вивчає ісламську юриспруденцію і вчення ханафістської школи. І саме в цей час він стикається зі складнощами розуміння роботи Аристотеля по метафізиці. Юнак вчить працю напам’ять, але справжній зміст так і залишається незрозумілим, поки, в один прекрасний день, до Авиценни не спадає осяяння.
У віці шістнадцяти років Авіценна зосереджує свої зусилля на медицині. Цей предмет він вивчає не тільки теоретично, але й активно займається практикою. Йому вдається виявити нові шляхи в лікуванні хворих. За його словами, медицина куди простіше, ніж метафізика і математика.
У Бухарі з Авіценною відбувається цікавий випадок, коли він виліковує припадок султана, в той час як це виявилося не під силу всім придворним лікарям. Авіценна ж з легкістю справляється з невідомою, але небезпечною хворобою.
За його успіхи в медицині і вдале лікування еміра, Авиценні дають доступ в бібліотеку династії Саманідів. Бібліотека відкриває перед ним двері у дивовижний світ наук і філософії, надаючи в його розпорядження праці видатних вчених і класиків.
Але триває це недовго: вороги династії спалюють бібліотеку дотла, звинувачуючи в цьому Авіцену. Вражений такою поведінкою своїх недругів, Авіценна лишає науку і допомагає своєму батькові на терені господарювання.
Писати Авіценна починає в 21 рік. Його численні ранні роботи присвячені питанням логіки, етики, метафізики і ін. Праці, в основному, були написані арабською та перською мовами.
Після смерті батька й падіння династії Саманідів в 1004, йому пропонують посаду при дворі Махмуда з Газні. Але цю пропозицію Авіценна не приймає, а замість цього відправляється на захід, у Ургенч – місто на території сучасного Туркменістану.
Там він за копійки працює у місцевого візира. Але грошей на життя не вистачає, і Авіценна перебирається з одного місця на інше, від Нішапура до Мерва і до самих кордонів Хорасана.
Після нескінченних мандрівок, він, нарешті, зустрічає в гортані, біля Каспійського моря, друга, який пускає його в свій будинок і пропонує взяти учнів, щоб навчати їх логіці і астрономії. Найвідоміші роботи Авіценни будуть написані саме в Горданов. З цим місцем пов’язана і одна з самих значущих його праць – «Канон лікарської науки».
Праця ця складається з п’яти томів, кожен з яких присвячений окремим предметам. Авіценна приділяє увагу всьому, від інфекційних захворювань до венеричних. Перший і другий томи книги присвячені фізіології, патології та гігієні, третій і четвертий – лікуванню захворювань, а в п’ятому томі описуються склади і способи приготування ліків.
Здобувши собі славу своїми працями, Авіценна, нарешті, осідає в Раї – місті неподалік від сучасного Тегерана. Номінальним правителем цих місць є Маджд Аддаула, син останнього аміра династії Бувайхід, а той час як фактично всім у державі заправляє його мати, Сейєд Хатун.
Тут Авіценна закінчить близько трьох десятків своїх праць. Однак його перебування в цих місцях незабаром добігає кінця, через сварку між Маджд Аддаулой і Шамсі аль -Даул (його молодшим братом).
Якийсь час Авіценна проводить в Казвін, але після відправляється на південь в Хамадан. Там він стає фельдшером, дослужившись з часом до звання візира.
Однак у Авіценни виникають розбіжності з місцевим еміром, і той віддає наказ вигнати неугодного лікаря з провінції. Лише після епідемії, що загрожувала життю багатьох, Авіцену відновлять у правах лікувати інших. Сорок днів свого вигнання лікар проводить у будинку шейха Ахмеда Фазеля.
Після смерті еміра, Авіценна кидає пост візира і ховається в будинку місцевого аптекаря, де береться за написання нових праць.
Він відправляє лист Абу Фару, керуючому містом Ісфаханом, маючи намір служити на благо місцевих жителів. Однак це прохання обернеться серйозною війною між новим еміром Хамадана і правителями Ісфахана. Авіцену садять у фортецю.
Після закінчення війни, Авіценна знову повертається на службу до нового еміра Хамадана, але незабаром, змінивши зовнішність, тікає з провінції.
Майже все своє життя Авіценна проведе при дворі Мухаммада ібн Рустама Душманзіяра, правителя династії Какуідов. Він стає його придворним лікарем, і займає пост головного радника з питань літератури і науки під час численних військових кампаній.
Останні свої роки Авіценна присвячує вивченню літератури та філології . За все своє життя Авіценна написав безліч робіт з філософії, науки, медицини, астрології, астрономії: “Kitab al – shif” («Книга лікування»), “Kitab al – najat” («Книга визволення»), “Reslafieb alakam al- nojum”, «Канон лікарської науки» і ін.
Останній період життя Авіценни затьмарює хронічна хвороба, яка з роками стає тільки гірше. Серце його зупинилося в червні 1037 в священний місяць Рамадан. На той момент йому виповнилося п’ятдесят вісім років.
Поховали Авіцену в іранському місті Хамадан.
