“Батько Горіо” сюжет
«Батько Горіо» (фр. Le père Goriot) – твір французького письменника Оноре де Бальзака, написаний в 1832 році і згодом увійшов до зібрання творів «Людська комедія». Вперше було опубліковано в грудні 1834 – лютому 1835 в журналі «Паризький огляд».
У романі показана безмежна, жертовна любов батька до своїх дітей, яка виявилася не взаємною. І яка в кінцевому підсумку вбила Горіо.
Розповідь починається з пансіону Воке, в якому проживає Горіо. У пансіонаті всі знають його, ставляться вкрай недоброзичливо і звуть не інакше як «батько Горіо». Постояльці вважають, що Горіо – розпусник, який витратив весь свій статок на коханок. Разом з ним, в пансіоні проживає і молодий Растіньяк, який за волею долі дізнається про трагічную долю Горіо. Виявляється, він був дрібним торговцем, заробив величезний стан, але розтратив його на обожнюваних дочок (Растіньяк стає коханцем однієї з них), а ті в свою чергу, вичавивши з батька все, що могли, кинули його. І справа була не в знатних і багатих зятях, а в самих дочках, які, потрапивши у вище суспільство, почали соромитися свого батька. Навіть коли Горіо помирав, дочки не прийшли на допомогу батькові. Вони не з’явилися і на похоронах. Ця історія стала поштовхом для молодого Растиньяка, який вирішив будь-що-будь підкорити Париж і його мешканців.
