Григорій Сковорода “Бджола та Шершень” скорочено
Шершень запитав у Бджоли, чому вона така дурна: адже добре знає, що плоди її праці корисніші людям, ніж їй самій. Ба більше, замість нагороди вона часто отримує лише шкоду й навіть смерть. І все ж Бджола невтомно продовжує збирати мед.
Бджола відповіла, що дурень якраз Шершень. Адже мед до вподоби і ведмедю, та й Шершні нечесно його дістають. Якби Бджоли хотіли лише насолоджуватися медом, то й вони могли б добувати його злодійським способом.Але для них незрівнянно більша насолода збирати мед, аніж споживати. Вони народжені для того, щоб працювати, і робитимуть це до самої смерті. Бо життя без улюбленої праці, навіть серед безмежного достатку, для них — «найлютіша смерть».
Мораль (сила). Шершень уособлює людей, які живуть за рахунок чужої праці, прагнучи лише їжі й розваг. Бджола ж — символ мудрої людини, яка трудиться у своєму «сродному ділі», тобто за покликанням. Даремно Шершні запитують, навіщо, наприклад, студентові вчитися, якщо він не отримує негайної вигоди. Вони не розуміють, що справа, яка припадає до душі, дає найбільше задоволення.
За законами природи живуть тварини (Хорт, Кішка, Бджола) і наймудріші люди — наприклад, римський діяч Катон. Найбільша радість для людини — «жити за натурою», тобто виконувати своє призначення, а не лише задовольняти низькі потреби. Про це говорив і давньогрецький філософ Епікур: «Дяка велика блаженній натурі за те, що потрібне зробила легким, а важке — непотрібним». Жити за цим правилом — означає жити в гармонії з Богом, бо «все в ньому, і він в усьому».
