Аналіз поезії «Гамлет» Бориса Пастернака допоможе підготувати літературний паспорт твору українською, визначити яка, тема, ідея, жанр, художні засоби.
Борис Пастернак «Гамлет» аналіз твору
Автор: Борис Пастернак.
Дата написання: 1946 р.
Жанр: філософська лірика, інтимна лірика.
Напрям – футуризм
Тема твору: прийняття ліричним героєм своєї непростої долі, яка визначена заздалегідь.
Ідея: змирення людини зі своєю долею, прийняття її як данності від вищих сил.
Основна думка: Та готовий вже порядок дійства, / І не відвернути німоти.
Римування: перехресне.
Художні засоби:
- Епітети: людську долю, морок ночі, визначену роль, готовий порядок.
- Метафори: людську / Наслухаю долю в одголоску; цілить морок ночі / Тисяччю біноклів на осі; не відвернути німоти.
- Персоніфікація: Прямо в мене цілить морок ночі.
- Антитеза: Вік прожить — не поле перейти.
- Звертання: авва отче.
Вірш Б. Пастернака розповідає про прийняття ліричним героєм своєї долі. Спочатку він не хоче приймати те, що визначено для нього – прислухається до людського поголосу і не хоче відповідати йому (перша, друга строфи), бо відчуває ворожість від навколишнього. Взагалі відчуженість героя і його відмінність від інших є наскрізною ниткою усієї поезії.
У другій половині вірші герой зізнається, що приймає всі розпорядження вищих сил, але говорить про те, що його навколишнє не підходить йому (третя строфа). Та вже наприкінці вірша (в останній строфі) ліричний герой усвідомлює, що все вже визначено і він не може нічого змінити, тому приймає свою одинокість і ступає призначеною йому дорогою.
Назва поезії «Гамлет» є алюзією на твір Шекспіра і на відомий монолог головного героя «Бути чи не бути?». У вірші ліричний герой так само сумнівається між тим, що йому визначено і тим, що він хоче робити.
Борис Пастернак «Гамлет» українською
Гул затих. Я вийшов на підмостки.
До одвірка тулячись, людську
Наслухаю долю в одголоску —
Що мені судилось на віку.
Прямо в мене цілить морок ночі
Тисяччю біноклів на осі.
Та, якщо лиш можеш, авва отче,
Чашу цю повз мене пронеси.
Я люблю твій задум і пристану
На тобою визначену роль.
Але інша нині йде вистава,
І на цей раз вибути дозволь.
Та готовий вже порядок дійства,
І не відвернути німоти.
Я один, повсюди лицемірство.
Вік прожить — не поле перейти.
Автор аналізу – cup_of_flowers
Авторські права на дані матеріали належать сайту dovidka.biz.ua.
Образи і символи у творі Пастернака “Гамлет”
Центральним образом вірші є нова Людина. Це унікальний, піднесений, сильний духовно образ, який готовий вести боротьбу за свою свободу, справедливість і майбутнє, будучи по-справжньому самотнім. Ліричний герой виходить зі своєї «фортеці» лише вночі, роздумуючи про майбутнє, адже вдень він глухне в страшному шумі вируючої, жорстокої та неідеальної реальності.
У творі присутній біблійний мотив, фраза з Євангелія. Це фраза була виголошена Ісусом, коли він засумнівався в своїх справах: «якщо лиш можеш, авва отче,
Чашу цю повз мене пронеси». Ліричний герой відмовляється від звичної йому соціальної ролі і не бажає більше жити як всі. Він усвідомлює, що його доля буде дуже складною, адже все навколо потопає в брехні, і лише тільки він один є протиставленням цьому: «Я один, повсюди лицемірство».
Проблематика твору
Основна проблема даного вірша це – моральний вибір людини. Ліричний герой обрав для себе ідеалістичну високодуховну позицію, позбавлену брехні, багату життєвими труднощами. Але його чекає нерозумінням з боку суспільства і одвічне цькування. Це відображає долю самого Пастернака.
Також автор порівнює життя з грою на сцені, це посилання до Шекспіра і його «Гамлета». Тема фальші простежується і в його образі, адже він «грає роль». Хто ж режисер цієї драми, чужої йому? Бог, історія або провидіння – не важливо, адже головне, що він прийняв умови гри. За сюжетом роману, Юрій Живаго – теж маленька людина, яка приймає обставини і не бунтує проти них. Таким чином, у вірші простежується тема всієї книги – смиренність.
