Картина “Бояриня Морозова” – Василя Сурікова гігантська по розмірах ( 304 на 586 см). Картина зображує сцену з історії церковного розколу в XVII столітті. Після дебюту на 15 -й пересувній виставці 1887 придбана за 25 тисяч рублів для Третьяковської галереї, де і залишається одним з основних експонатів
Суриков “Бояриня Морозова” опис
На передньому плані картини в санях зображена жінка. Дія відбувається на одній з московських вулиць. Феодосія Морозова одягнена в чорний балахон. Однією рукою вона тримається за сани, а іншу руку вона підняла вгору. Вона закута в кайдани, а її руки зв’язані ланцюгом. Викрикуючи слова прощання натовпу народу з піднятою вгору рукою, вона показує, як шалено вона віддана своїй вірі і ні за що не продасть її. Вона закликає народ до боротьби і подвигу. Хоч вона і веде себе дуже рішуче, але по її напруженого обличчю видно, що їй дуже важко. Її обличчя дуже бліде, на ньому виділяються очі, палаючі фанатизмом, одержимістю.
Навколо саней товпиться народ. Хтось прийшов посміятися над бунтаркою, а хтось їй співчуває. Наприклад, праворуч стоять жінки з хустками в руках – вони плачуть, а ліворуч двоє чоловіків сміються над Феодосією. Юродивий теж, як і бояриня Морозова, підняв руку догори, як би обіцяючи їй продовжити її справу.
Характер картини посилюють зима, холод і сніг. Суриков дуже точно передав відчуття руху на картині. Чується скрип саней, на яких везуть розкольницю, свист хлопчика, що біжить поруч з саньми, ридання і сміх натовпу. Чорний одяг боярині Морозової контрастує з її блідим обличчям. На картині дуже багато чорного кольору: монашка, що виглядає з-за спини боярині, мандрівник, жінка біля лівого краю картини – у кожному з цих образів є щось від Морозової, і колір допомагає Сурикову висловити цю думку.
Ця картина вражає своєю завзятістю і наполегливістю. Бояриня Морозова віддана вірі і навіть у такий трагічний момент у своєму житті не здається, народ навіть в такий холод вийшов з будинку і проводжає Феодосію, а кінь наполегливо везе сани.
