“Діти капітана Гранта” скорочено

“Діти капітана Гранта” скорочено читати українською роман Жуля Верна варто, щоб згадати короткий зміст.

Жюль Верн “Діти капітана Гранта” скорочено

«Діти капітана Гранта» – роман французького письменника Жюля Верна.
Роман складається з трьох частин, в кожній з яких головні герої оповідання – лорд і леді Гленарван, майор Мак-Наббс, Жак Паганель, Мері і Роберт Грант, Джон Манглс – в пошуках капітана Гранта подорожують навколо Землі по Південній Америці через Патагонію, по Австралії і Новій Зеландії, строго дотримуючись 37-ї паралелі південної широти.

Капітан Грант, який мріяв про Нову Шотландію

26 липня 1864 року матроси парової яхти «Дункан» лорда Едуарда Гленарвана в водах Шотландії зловили рибу-молот, всередині якої знайшли пляшку з листами на трьох мовах: англійській, німецькій та французькій. Хоча вода сильно зіпсувала текст, вдалося розібрати, що англійське судно «Британія», яка пропала в морі за рік до початку подій роману, зазнало аварії, після якого залишилися в живих три людини: капітан Грант і двоє матросів, і що вони знайшли притулок на якийсь землі, що лежить на 37° 11′ південної широти. Довготу ж, як і саму землю, на яку вибралися жертви аварії, визначити не вдалося.

Британське Адміралтейство відмовляє Гленарвану в підтримці, посилаючись на неясність і неповноцінність інформації. Дійсна причина відмови – націоналістичні переконання зниклого капітана Гранта, який мріяв про незалежну Шотландію. Основна мета його плавань – знайти і заснувати Нову Шотландію.

У будинок Гленарвана приїжджають син і дочка капітана Гранта в надії дізнатися щось про батька. Гелена Гленарван переконує чоловіка відправитися на пошуки капітана на яхті «Дункан».

«Дункан» вирушає на пошуки

«Дункан» виходить з Глазго і відправляється в плавання. На борту знаходяться сам лорд Гленарван зі своєю дружиною, його кузен майор Мак-Наббс, а також Роберт і Мері Грант. Яхтою командує капітан Джон Манглс. На судні виявляється зайвий пасажир – відомий французький географ Жак Еліас Франсуа Марі Паганель, який через неуважність переплутав судно. Він прямував до Індії за завданням географічного товариства. Пасажири вмовляють його залишитися, і Паганель приєднується до пошуків капітана Гранта.

37-а паралель південної широти

Довгота місця висадки капітана Гранта і його матросів залишається невідомою, проте герої визнали, що його можна відшукати, якщо слідувати уздовж всієї 37-ї паралелі південної широти через Патагонію (спочатку місцеперебування капітана Гранта було визначено в Південній Америці). Яхта направляється через Атлантичний океан до берегів Південної Америки, проходить через Магелланову протоку і слідує по Тихому океану до Патагонії, до місця її перетину з 37 паралеллю. «Дункан» висаджує лорда Гленарвана, Мак-Наббса, Паганеля, Роберта Гранта, помічника капітана Тома Остіна і двох матросів на західному березі Південної Америки, з тим, щоб, обійшовши мис Горн, прийняти їх на східному березі, біля мису Коррьєнтес. Загін Гленарвана Патагонію перетинає,  слідуючи по 37-ій паралелі, але не знаходить жодних слідів капітана, і, дійшовши до східного узбережжя Південної Америки, повертається на «Дункан», який чекав їх.

Мандрівники пливуть на схід, перетинають Індійський океан і відвідують по дорозі острова Трістан-да-Кунья і Амстердам, що лежать на 37 Паралелі, але безрезультатно, і висаджуються в південно-східній Австралії. Лорд Гленарван знаходить ферму, що належить гостинному ірландцеві, який теж нічого не знає про «Британію». Однак один з його слуг, на ім’я Айртон, заявляє, що він був боцманом на «Британії», і що вона потонула на східному березі Австралії. Сам Айртон потрапив в полон до австралійських аборигенів, але потім втік і протягом місяця поневірявся по лісах, поки не натрапив на ферму ірландця, де і залишився жити. За словами Айртона, він думав, що Грант і вся команда загинули.

Австралія

Лорд Гленарван перетинає Австралію в пошуках капітана Гранта уздовж 37 паралелі і робить Айртона провідником у своїй експедиції. До її складу, крім Айртона, входять також особи, які брали участь у пошуках капітана Гранта в Патагонії, до них приєднуються леді Гленарван, Мері Гранг, капітан Манглс і Олбінет – стюард «Дункана», в той час як сама яхта під командою помічника капітана Тома Остіна направляється на ремонт в Мельбурн і повинна чекати там подальших інструкцій Гленарвана.

З експедицією починаються відбуватися нещастя, одне за одним падають майже всі коні, загін потрапляє в болота річки Снові. Паганель під диктовку лорда Гленарвана пише лист з наказом Томові Остіну попрямувати до східного берега Австралії і крейсирувати в районі 37 паралелі. Мак-Наббс викриває Айртона, який є отаманом зграї втікачів каторжників. Айртон захоплює лист і поспішає в Мельбурн, сподіваючись захопити швидкохідний «Дункан». Загін лорда Гленарвана пішки досягає порту Іден і телеграфує в Мельбурн. Гленарван дізнається, що «Дункан» відплив 18-го січня в невідомому напрямку і вирішує, що його яхта потрапила в руки бандитів Айртона і стала піратським судном.

Обстеживши узбережжі Австралії, в місці його перетину з паралеллю 37, він остаточно переконується в тому, що Айртон брехав йому, і капітана Гранта в Австралії немає, і вирішує повернутися додому. Однак в Іден не має  суден, що прямують до Європи, і Гленарван вирішує дістатися до Окленда, який має з нею більш-менш регулярне пасажирське сполучення. Мандрівники сідають на торгове судно «Макарі» і відправляються до Нової Зеландії.

Нова Зеландія

Біля її західних берегів судно терпить крах, але Гленарвану з супутниками вдається зібрати з його уламків саморобний пліт і досягти на ньому берега.

Висадившись в Новій Зеландії, вони вирішують дістатися до найближчого міста. Цей шлях дуже небезпечний через війну між англійцями і аборигенами – людоїдами маорі. Загін маорі захоплює в полон мандрівників, розраховуючи використовувати їх для переговорів з англійськими військами. Дізнавшись про те, що їх полонені страчені, дикуни вирішують з’їсти мандрівників, але тим вдається втекти, скориставшись забобонами тубільців, і дістатися до східного узбережжя, де вони, на свій подив, знаходять «Дункан» під командуванням Тома Остіна. Як з’ясовується, прибувши в Мельбурн, Айртон віддав лист помічникові капітана Томові Остіну, який ознайомився з ним і рушив у дорогу, але зовсім не в порт Іден, а до східного берега Нової Зеландії, так як Паганель невірно вказав місце прибуття. Айртон спробував підбити команду на бунт, і його взяли під варту. «Дункан» крейсував біля берегів Нової Зеландії вже п’ять тижнів.

Отаман зграї втікачів каторжників

Гленарван вирішує витягнути з Айртона все, що той міг знати про капітана Гранта, але той навідріз відмовляється відповідати. Гленарван загрожує передати його англійській владі, але Айртон як і раніше зберігає мовчання. Нарешті, завдяки старанням дружини, Гленарван укладає договір з Айртоном – той погоджується говорити, і розповідає про капітана Гранта все, що йому відомо, а лорд Гленарван висаджує його на якому-небудь безлюдному острові в Тихому океані.

Айртон справді служив боцманом на «Британії», але, посварившись із капітаном, вирішив підняти бунт і захопити судно. Бунт був розігнаний, капітан Грант висадив Айртона на західному березі Австралії. Про загибель «Британії» він дізнався тільки з розповіді Гленарвана. Айртон під ім’ям Бена Джойса став отаманом зграї втікачів каторжників, які втекли з Пертської в’язниці. Дізнавшись про пошуки капітана Гранта, він вирішив відвести лорда Гленарвана подалі від судна, щоб заманити «Дункан» в пастку, перебити його екіпаж і заволодіти яхтою.

Лорд Гленарван залишається вірним своєму слову і вирішує висадити Айртона на який-небудь безлюдний острів. «Дункан» бере курс на острів Табор – єдину невідвідану землю на 37° південної широти, де мандрівники і знаходять капітана Гранта.

Щасливий фінал

Капітан Грант врятований, і мандрівники повертаються в Англію. Мері Грант виходить заміж за Джона Манглса, Паганель одружується на сестрі Мак-Наббса. Роберт вступає в морську академію. Айртона ж, в надії, що той покається в скоєних злочинах, залишають на острові Табор, де він проводить 12 років – аж до подій роману «Таємничий острів».