“Добре бачить тільки серце” твір Ви можете написати використовуючи поданий варіант.
“Добре бачить тільки серце. Найголовніше очима не побачиш” твір
Серце людини – це її внутрішній світ, вмістилище найсокровенніших почуттів.
Ми сприймаємо всіх по зовнішності, одягу, манерах, освіті, посаді. Найголовнішого очима не побачимо. Добре бачить тільки серце. Воно завжди каже правду і ніколи не схибить.
Серце людське дуже чутливе. Воно найперше відчуває ставлення ближніх. Добре, коли нас люблять, поважають, жаліють. Та не завжди так буває. Найдужче ранить серце недоброзичливість рідних. Людина схожа тоді на підкошену траву чи рослинку без коріння.
Найвірніше і найчутливіше серце матері. В ньому ніколи не згасає любов. А яке ж чуйне воно! Коли нас немає поряд, материнське серце стискається від переживання. Воно відчуває наші біди, смутки, негаразди. Серце матері все прощає, все зносить. У важких життєвих ситуаціях мама є найкращий друг і незрадлива порадниця. Посміхнеться матуся, скаже ласкаве слово, і всі тривоги розвіюються, з’являється наснага до нових звершень.
З благородного серця виливаються добрі почуття. Добре серця переповнене любов’ю, мудрістю, великодушністю, милосердям, щирістю, співчуттям, терпеливістю. Леся Українка устами своєї героїні говорить: «Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає». З піднесеним серцем легше вистояти у боротьбі, з добрим серцем легше в колі друзів.
Наше серце має бути чистим від лукавих помислів. Ми не маємо права бажати комусь зла, тішитися нещастям ближнього.
Вміймо побачити нашим серцем чиюсь біду, горе і простягнути руку допомоги, посіяти надію там, де наступив розпач.
Пам’ятаймо, благородне серце не затримує образ, а бажає всім тільки добра.
Твір-мініатюра “Найголовнішого очима не побачиш” може бути доданий через форму коментарів кожним читачем.
