Дисперсні системи в побуті й житті людини, в природі і техніці широко поширені.
Дисперсні системи – це такі системи, в яких одна речовина рівномірно розподілена у вигляді частинок усередині іншої речовини.
Дисперсні системи надзвичайно широко поширені в природі, техніці та використовуються в різних технологічних процесах. Переважна більшість оточуючих нас матеріалів відноситься до дисперсних систем грунт, деревина, атмосфера, природна вода, більшість харчових продуктів, гума, фарби і т. д.
Дисперсні системи в побуті: приклади
- вапняний розчин для побілки (суспензія),
- желатин в кондитерських виробах (гель),
- косметичні засоби (мазі, креми) (гель),
- дезодоранти, освіжувачі повітря (аерозоль),
- столовий оцет (розчин),
- клейстер (золь).
- молоко, водоемульсійні фарби, бензин в воді, нафту.
- будівельні розчини, річковий мул, глина у воді.
- кров, лімфа, цитоплазма, конторський клей,
- лаки, олійні фарби, емалі, шампунь, ласьон, духи, крохмальний клейстер.
Чому молоко дисперсна система?
Прикладом складної дисперсної системи є молоко, основними складовими частинами якого (не рахуючи води) є жир, казеїн і молочний цукор. Жир знаходиться у вигляді емульсії і при стоянні молока поступово піднімається догори (вершки). Казеїн міститься у вигляді колоїдного розчину і мимоволі не виділяється, але легко може бути відділений (у вигляді сиру) при підкисленні молока, наприклад, оцтом. У природних умовах виділення казеїну відбувається при скисанні молока. Нарешті, молочний цукор знаходиться в вигляді молекулярного розчину і виділяється лише при випаровуванні води.
Зазвичай дисперсні системи – це колоїдні розчини, золи. Колоїдні системи відіграють величезну роль в біології і людському житті. У біологічних рідинах організму ряд речовин знаходиться в колоїдному стані. Біологічні об’єкти (м’язові і нервові клітини, кров та інші біологічні рідини) можна розглядати як колоїдні розчини. Дисперсійним середовищем крові є плазма – водний розчин неорганічних солей і білків.
