“Гайдамаки” Шевченко аналіз (паспорт) твору

Тарас Шевченко “Гайдамаки” аналіз твору – тема, ідея, головні герої, жанр, сюжет і композиція. Аналіз “Гайдамаки” допоможе підготувати літературний паспорт твору.

Шевченко “Гайдамаки” аналіз (паспорт)

Автор – Тарас Шевченко

Рік написання – 1841. Вперше поема була надрукована у альманасі “Ластівка” 1841 року. Вона відноситься до раннього періоду творчості Т. Шевченка. Цей твір автор присвятив  Василю Григоровичу.

Рід літератури – ліро-епос

Жанр: поема (героїчно-історична романтична).

Літературний напрям (стиль) – романтизм

Тема “Гайдамаки”: зображення Коліївщни – боротьби українського народу проти польської шляхти у 1768 р.— Коліївщини. (Правдиве відтворення злиденного, підневільного становища українців за часів кріпацтва, свавілля і жорстокість польської шляхти, нестримного бунтарства, його спопеляючої ненависті до гнобителів; сили і працьовитості нашого народу, його волелюбності й моральної краси.)

Ідея “Гайдамаки”: заклик до знищення соціального і національного гноб-лення, до єднання слов’янських народів; як найкращого шляху до визволення трудящих мас.

Основна думка: заклик до єднання слов’янських народів. «Нехай житом, пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря — слов’янська земля» — зазначив письменник у передмові до твору.

Головні герої

Головний герой поеми “Гайдамаки” – повсталий народ.

• Ярема Галайда (Своє різвище „Галайда”, яке було надано М. Залізняком Яремі, означало бездомний бурлака). Після вінчання з Оксаною Ярема залишив кохану, бо вирушив у похід на Уманщину.
• Оксана – кохана дівчина Яреми, дочка Титаря. На думку дівчини, Бог її карав за те, що полюбила сироту і молилася не за страченого батька, а за коханого. Перебуваючи у неволі, героїня ладна була погубити себе. 
  Визволивши Оксану з неволі, Ярема відвіз її до Лебедина, бо там був жіночий монастир.
• Максим Залізняк –герой загинув сумуючи з приводу смерті І. Гонти.
• Іван Гонта – герой вбиває своїх синів в Умані.
• Титар (батько Оксани),

Другорядні герої: гайдамаки, конфедерати,  Лейба (шинкар),  кобзар Волох, ксьондз, підліток-гайдамак, Ґонтині діти.

Сюжет твору “Гайдамаки”

В основу сюжету твору “Гайдамаки” покладено розповідь про народне козацько-селянське повстання проти польської шляхти на Правобережній Україні 1768 р. Його назвали Коліївщина.

Основні сюжетні лінії поеми “Гайдамаки”:
— визвольної боротьби – розвиток селянського повстання (концептуально-історична центральна);
— історія життя Яреми Галайди та Оксани (історично-художня).

Концептуально-історична сюжетна лінія охоплює в часовому художньому просторі десь півроку, тоді як Коліївщина тривала насправді якийсь місяць. Подібні відступи від життєвих фактів художньо виправдані. Шевченко писав не історію цього повстання, а поетичний твір і мав цілковите право на домисел. Поет намагався показати широкий розмах і велику силу повстанського руху, його могутній заряд суспільного перетворення.

Композиція “Гайдамаки”

Поема «Гайдамаки» — найбільший за обсягом твір у поетичному доробку Т. Шевченка, складний за будовою. У творі два прологи (лірично-філософський вступ-присвята та історичний вступ (літературно-полемічний — «Інтродукція»)), десять розділів, епілог, окремі частини:”Передмова”, “Панове субскрибенти!”, “Примітки”— гумористичне послання до передплатників. Особливістю композиції твору є значна кількість ліричних відступів, у яких поет дає свою оцінку і стає наче учасником описуваних подій.

• Експозиція: перепетійний епізод — збиткування корчмаря Лейби з наймита Яреми.
• Зав’язка (зав’язка може відбуватися на початку зображених у творі подій): зіткнення інтересів українського трудового народу та польської шляхти і їхніх прислужників — події, що відбувалися у давні часи.
• Кульмінація: розгром України, вбивство й поховання Гонтою власних дітей.
• Розв’язка: епілог — страта Гонти, смерть Залізняка на засланні («на чужому полі», самоліквідація повстанських об’єднань («розійшлися, відкіля взялися»).

Проблематика поеми “Гайдамаки”

1)Соціальна нерівність;
2)Самопожертва, честь, обов`язок перед Вітчизною;
3)Історична доля українського народу;
4)Соціальний лад суспільсва;
5)Вічні людські цінності.

Художні засоби твору “Гайдамаки”

• Персоніфікація (уособлення): “Дніпро на нас розсердився”, “сонечко встане”, “тополя шумить”, “море грає”, “могила сумує”, “сонечко сяє”, “море заграє”.
• звертання – Сини мої, гайдамаки; орли мої!
• синоніми –  ревуть, стогнуть; розмовляють, розказують
• антитеза – І дурень, і мудрий; Живе… умирає…; Одно зацвіло, А друге зав’яло

 Особливості назви “Гайдамаки”

Свій твір Т.Шевченко назвав бунтарським іменем гайдамаків — учасників народного антишляхетського спалаху (Коліївщини), що вибухнув у 1768 р. на Правобережній Україні.
Термін «гайдамаччина» (від тур. гайде — гнати, переслідувати) уперше зустрічається в документах 1717 р.

Основою для написанням Шевченком поеми “Гайдамаки” стали особисті враження від розповідей діда, фольклорні твори.

Новаторство Т. Шевченка. Художні особливості твору “Гайдамаки”

Новаторство письменника проявилося у способі використання фольклорних елементів у поемі. Він не наслідує стилістику й розмір фольклорних творів, але використовує в ідейно-тематичній структурі «Гайдамаків» традиційні образи, символи, народні вірування. Поет поєднує в одне найрізноманітніші художні прийоми: епос, лірику і драму, інтимні почуття і громадянські обов’язки, побутове і героїчне.
Віршування і проза сплелись в одну цілісну поему. У композицію твору вплетені пісні й ліричні авторські відступи, саме тому відчувається присутність і гаряче співчуття автора в кожному рядку поеми. Природні картини у «Гайдамаках» також фольклоризовані, вони наче живуть разом із подіями життя народного.
Щедро вживається військова лірика часів козацтва, назви з прикладками (пани-брати, батьку-отамане). Багата поема на тропи: епітети, метафори, гіперболи, символи, одухотворення.

Народність твору “Гайдамаки” 

Народність поеми «Гайдамаки» полягає в правдивому відтворенні історичних подій, правильному показі рушійних сил, в оцінці зображеного з погляду трудового люду, у вираженні глибокого співчуття до пригнічених верств суспільства, пошуках шляхів боротьби за їхнє національне й соціальне визволення.
Трактування Шевченком Коліївщини (від колій — той, що коле) як соціально- і національно-визвольного руху поневоленого панською Польщею народу України лягло в основу наукової оцінки цього соціального явища в історіографії пізнішого часу.

“Гайдамаки” аудіокнига скорочено. Тарас Шевченко

Сподіваємося, що вам допоміг аналіз твору “Гайдамаки” і ви тепер знаєте, які реальні історичні події зображено в поемі.