Генріх Белль хронологічна таблиця життя і творчості

Генріх Белль хронологічна таблиця життя і творчості Хронологічна таблиця

Генріх Белль хронологічна таблиця життя і творчості допоможе виділити головні дати з біографії німецького письменника.

Генріх Белль хронологічна таблиця

21 грудня 1917 – народився в Кельні, у багатодітній католицькій родині червонодеревника.

19241928 – навчався у католицькій школі, потім продовжив навчання у кельнській гімназії кайзера Вільгельма.

1936 – після закінчення класичної гімназії працював учнем продавця у букіністичному магазині. Через рік після закінчення школи його відправили на роботу до трудового табору Імперської служби праці.

Літо, 1939 – Белль вступив до Кельнського університету, але вже восени його призвали до вермахту.

Осінь, 1939 – почав військову службу. Белль служив капралом на Східному й Західному фронтах, кілька разів був поранений.

1942 – одружився з Анною Марі Чех.

1945 – потрапивши в полон до американців, після чого просидів кілька місяців у таборі для військовополонених на півдні Франції.

1946 – повернувся до Кельна, продовжив навчання в Кельнському університеті, вивчав там філологію, потім працював столяром у майстерні батька, в міському бюро демографічної статистики.

1949 – повість «Потяг приходить вчасно»,

1950 – збірка оповідань «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Став членом «Групи 47».

1951 – роман «Де ти був, Адаме?»

генріх белль біографія1953 – повість «І не промовив жодного слова»

1954 – роман «Будинок без господаря».

1955 – повість «Хліб ранніх років» (описує важке, злиденне життя перших повоєнних років, а й створює складний, багатогранний психологічний портрет молодого німця).

1959 – роман «Більярд о пів на десяту».

1963 – «Очима клоуна». У цьому романі Бьолль критикує церкву як інститут та служителів церкви за відчуження від турбот простих людей та співпрацю з нацизмом.

1967 – Бьолль отримав престижну німецьку премію Георга Бюхнера. Побував у Москві, Тбілісі і Ленінграді.

1971 – Бель був обраний президентом німецького ПЕН-клубу, а потім очолив і міжнародний ПЕН-клуб. Цю посаду він обіймав до 1974 року.  Опубліковано «Груповий портрет з дамою».

1972 – отримав Нобелівську премію з літератури.

1979 – «Дбайлива облога» (про небезпеку нагляду держави за своїми громадянами та «насильство сенсаційних заголовків»). Роман «Під конвоєм турботи» (описуються руйнівні соціальні наслідки, які виникають через необхідність посилювати заходи безпеки під час масового насильства.)

1981 – повість “Ким виросте хлопчина, або Щось про книжки” – спогади про ранню юність у Кельні.

16 липня 1985 – Генріх Белль помер у віці 67 років, перебуваючи під Боном, в гостях у одного зі своїх синів.

Оцініть статтю
Додати коментар