“Календарно-обрядові пісні” реферат допоможе підготуватися до ЗНО.
Календарно-обрядові пісні
Календарно-обрядові пісні — це пісні пов’язані зі стародавніми обрядами та народним побутом.
До календарно-обрядових пісень належать:
- колядки, щедрівки (зимовий різдвяний цикл);
- веснянки, гаївки, або гагілки (весняний цикл);
- русальні (пов’язані зі святковим циклом колосіння збіжжя та розквіту природи наприкінці весни);
- купальські (переджниварський цикл середини літа);
- жниварські і стодольні (збирання врожаю в кінці літа).
У давні часи природні явища пояснювалися діями богів і, неважко помітити, українська культура – це синтез язичництва та християнства Наприклад, перелік основних богів, яким приклонялося населення сучасної України:
1) Сварог – бог вогню, батько усіх богів, владика світу;
2) Перун – бог наймогутніших сил неба і землі, блискавки та грому. У предків культ священних гаїв був культом Перуна, ототожнюваного з дубом. Перун заступив місце Сварога на небі, коли той, створивши землю, пішов відпочивати;
3) Дажбог – бог світла і Сонця, син могутнього бога вогню Сварога; подавач усякого добра, опікун людської долі та достатку; бог, який дає світлий день, щастя та любов.
4) Хорс – божество життєдайного сонячного світла, віддзеркаленого в Місяці. Хорс – син Дажбога. З початку творення світу він призначений богами бути охоронцем сонячного світла вночі;
5) Стрибог – цар-батько, небесний владика грози, бурі, ураганів. У Стрибога з дружиною шість синів і шість дочок та безліч підвладних вітрів – то все їхні внуки;
6) Симаргл – бог Сонця, літнього сонцестояння. Він – охоронець коріння Дерева життя, посередник між верховними богами і духами землі. Має здібність перевтілюватися у крилатого собаку. Також Симаргл – охоронець земних плодів, посівів, урожаю;
7) Мокоша – велика богиня милосердя, жіночої працелюбності та майстерності, родючості та животворної жіночої сили. Вона – посередниця між небом і землею, а тому на весняних ритуальних рушниках вона завжди зображувалася з піднятими руками до неба;
8) Велес – бог покровитель матеріальної і духовної діяльності;
9) Ярило – покровитель весни й народження нового хліборобського року;
10) Спас – покровитель збіжжя і врожаю;
Умовно можна систематизувати обряди, які проводилися протягом року:
Календарно-обрядові пісні ЗИМОВОГО ЦИКЛУ
1) Колядки
Це пісні язичницького характеру пов’язані з днем зимового сонцестояння. Згодом, із запровадженням на Русі християнської релігії як державної обряд колядування був пристосований до святкування Різдва Христового. Святкується 7 січня. Колядки – величальні пісні на честь створення світу та його вирішальних сил – Сонця, Місяця, зірок, води.
Провідні мотиви колядок:
– одвічне родинне благополуччя;
– уславлення народження Ісуса Христа,
– уславлення хліборобської праці, захисту рідної землі.
2) Щедрівки
Це величальні пісні на святі Щедрого вечора, святі народження Місяця і зоряної ночі. (Новий рік) Святкується 14 січня. Цей день ще називається Меланки
Календарно-обрядові пісні ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ
1) Веснянки: Головною ознакою веснянок є жайворонок, бо за віруваннями народу весну приносили саме ці птахи. З відродженням природи люди проводили обряди, закликаючи добробут та щастя в свою хату. Для дітей випікалося печиво- жайворонки, які малята розносили по селі співаючи закликальні пісні.
Календарно-обрядові пісні ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ
1) Русальні пісні
Русалки або мавки – істоти чи духи померлих дівчат-утоплениць або тих, хто помер наглою смертю, чи неназвані діти. Люди вірили, що ті створіння можуть накликати або сприяти біді, тому розвішували обереги у вигляді трав (любисток, полин, м’ята та інш.). З іншого боку люди виконували спеціальні обряди аби вшанувати пам’ять померлих предків. Однин з прикладів обрядових пісень розповідає нам про звичай розвішувати шматки полотна для русалок. Русальні пісні виконувалися під час Зелених свят (Трійці) у кінці травня – на початку червня.
Популярні русальні пісні: «У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» та ін.
2) Купальські пісні
Купайло – бог шлюбу і земних плодів. Відзначається 7 липня. З цим святом пов’язано дуже багато вірувань та обрядів: плетіння вінків, запалювання вогнища і стрибання через нього, прикрашання дерева (Марени), спалювання Купайла (солом’яного опудала).
Популярні купальські пісні:«Заплету віночок», «Ой вінку, мій вінку», «Купайло, купайло» та ін.
Купальські пісні умовно можна поділити на:
– пісні-роздуми про кохання,
– пісні про нещасливу долю сироти,
– пісні про складне життя невістки.
Лейтмотив цього циклу — взаємини молодих.
3) Жниварські пісні
Ці пісні звеличували, опоетизовували хліборобську працю, величали господаря, уславлювали женців. Закінчивши жнива, женці мали відпочити на стерні, щоб не боліла спина і легко було жати наступного року.
Жниварські пісні поділяються на:
- – зажинкові (виконувалися перед жнивами);
- – жнивні (супроводжувались усі жниви);
- – обжинкові/дожинкові (підсумовують жниви).
Особливості жниварських пісень:
– важлива роль описів природи;
– використання прийому художнього паралелізму (картини, образи природи служать і своєрідним поетичним зачином, і засобом психологічної характеристики людини);
– зменшено-пестлива лексика;
– яскраві гіперболи,
– порівняння;
– загальний ласкавий емоційний тон (нагадують колядки і щедрівки);
– величання поєднується з магічним заклинанням врожаю через побажання того, без чого неможливе життя землероба; здоров’я, добробуту, гаразду в сім’ї, гарного збіжжя (нагадують весільні).
Популярні жниварські пісні: «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» та ін.
