Леонард Ейлер біографія скорочено українською мовою викладена в цій статті.
Леонард Ейлер біографія коротко
Ейлер вважається найвидатнішим математиком 18-го століття
Ейлер народився 15 квітня 1707 р. в м Базель, в Швейцарії. Незабаром після народження сина, родина переїжджає в містечко Рієн. Батько хлопчика був другом Йоганна Бернуллі – відомого європейського математика, що зробив великий вплив на Леонарда. У тринадцять років Ейлер-молодший вступає до Базельського університету, і в 1723 р отримує ступінь магістра філософії. У своїй дисертації Ейлер порівнює філософії Ньютона і Декарта. Йоганн Бернуллі, що давав хлопчикові по суботах приватні уроки, швидко розпізнає видатні здібності хлопчика до математики і переконує його залишити ранню теологію і зосередитися на математиці.
У 1727 р Ейлер бере участь в конкурсі, організованому Паризькою академією наук, на кращу техніку установки корабельних щогл. Леонард займає друге місце, в той час як перше дістається П’єру Бугеру, який згодом стане відомий як «батько кораблебудування». Ейлер щороку бере участь в цьому конкурсі, отримавши за своє життя дванадцять цих престижних нагород.
17 травня 1727 р. Ейлер надходить на службу до медичного відділення Імператорської російської академії наук в Санкт – Петербурзі, але майже відразу ж переходить на математичний факультет. Однак через заворушення в Росії, 19 червня 1741 р Ейлер переводиться в Берлінську академію. Там учений прослужить близько 25 років, написавши за цей час понад 380 наукових статей. У 1755 р. його обирають іноземним членом Шведської королівської академії наук.
На початку 1760-х рр. Ейлеру надходить пропозиція навчати наукам принцесу Ангальт-Дессау, якій вчений напише більше 200 листів, які увійшли популярний збірник «Листи Ейлера на різні предмети натуральної філософії, адресовані німецькій принцесі». Книга не тільки наочно демонструє здатності вченого міркувати на всілякі теми в області математики і фізики, але також є виразом його особистих і релігійних поглядів. Цікаво те, що ця книга відома краще, ніж всі його математичні праці. Причиною такої популярності цих листів стала дивовижна здатність Ейлера в доступній формі доносити наукові відомості до простого обивателя.
Унікальність цієї праці полягала ще й в тому, що в 1735 р. учений майже повністю осліп на праве око, а в 1766 р. ліве око було вражене катарактою. Але, навіть не дивлячись на це, він продовжує свої роботи і в 1755 р. пише в середньому по одній математичній статті в тиждень.
У 1766 р. Ейлер приймає пропозицію повернутися в Петербурзьку академію, і решту свого життя проведе в Росії. Однак його другий приїзд в цю країну виявляється для нього не таким вдалим: в 1771 р. пожежа знищує його будинок, а, слідом за цим, в 1773 році він втрачає свою дружину Катарину.
18 вересня 1783 року, після сімейного обіду, у Ейлера трапляється крововилив в мозок, після чого, через кілька годин, він помирає. Поховали вченого на Смоленському лютеранському кладовищі на Василівському острові, поруч з його першою дружиною Катариною.
Особисте життя
7 січня 1734 р. Ейлер одружується на Катаріні Газель. У 1773 р, після 40 років сімейного життя, Катаріна вмирає. Через три роки, Ейлер одружується на її зведеній сестрі, Саломі Абігейл Гзель, з якою і проведе залишок життя.
На згадку про його величезний внесок у науку, портрет Ейлера з’явився на швейцарських 10 – франкових банкнотах шостої серії, а також на ряді російських, швейцарських і німецьких марок.
Система математичних позначень
Серед всіх різноманітних робіт Ейлера найпомітнішою є уявлення теорії функцій. Він першим ввів позначення f (x) – функції “f” по аргументу “x”. Ейлер також визначив математичні позначення для тригонометричних функцій в тому вигляді , в якому ми знаємо їх зараз , ввів літеру “e” для заснування натурального логарифма (відому як «число Ейлера»), грецьку букву “Σ” Для підсумкової суми і букву “і” для визначення уявної одиниці.
Аналіз
Ейлер затвердив застосування показової функції і логарифмів в аналітичних доказах. Він відкрив спосіб розкладання різних логарифмічних функцій в степеневий ряд, а також успішно довів застосування логарифмів до негативних і комплексних числел. Таким чином, Ейлер значно розширив математичне застосування логарифмів.
Цей великий математик також докладно пояснив теорію вищих трансцендентних функцій і представив новаторський підхід до вирішення квадратних рівнянь. Він відкрив техніку розрахунку інтегралів із застосуванням складних меж. Розробив він і формулу варіаційного обчислення, що отримала назву «рівняння Ейлера – Лагранжа».
Теорія чисел
Ейлер довів малу теорему Ферма, тотожності Ньютона, теорему Ферма про суми двох квадратів, а також значно просунув доказ теореми Лагранжа про суму чотирьох квадратів.
Помітний внесок вніс Ейлер в рішення рівняння пучка Ейлера-Бернуллі, яке стало одним з основних рівнянь, застосовуваних в інженерній справі. Свої аналітичні методи вчений застосовував не тільки в класичній механіці, але і в рішенні небесних завдань. За свої досягнення в області астрономії Ейлер отримав численні нагороди Паризької академії. Грунтуючись на знанні істинної природи комет і розрахувавши паралакс Сонця, вчений чітко обчислив орбіти комет та інших небесних тіл. За допомогою цих розрахунків були складені точні таблиці небесних координат.
