“Маруся Чурай” АНАЛІЗ (паспорт)

“Маруся Чурай” аналіз твору Ліни Костенко – тема, ідея, жанр, проблематика, сюжет і композиція, історія написання допоможуть скласти літературний паспорт. В основу роману «Маруся Чурай» покладено мотиви народної балади «У неділю рано зілля копала».

Ліна Костенко “Маруся Чурай” аналіз (паспорт) твору

Автор – Ліна Костенко

Рік написання: 1979.

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр “Маруся Чурай”: історичний роман у віршах (визначення Л. Костенко).

Тема “Маруся Чурай”: зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєд­нанні з широкою картиною життя України XVII ст.

Головна ідея: незнищенність українського народу (особистості з бага­тим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу і могутність.

Головні події твору відбуваються у Полтаві в 17 столітті.

Головні герої “Маруся Чурай”:

• Маруся Чурай – головна героїня, дівчина-піснетворка, людина великої душі й максималістка в коханні. Три дні перебувала у в’язниці після виголошення вироку. Вона ходила до Києва на прощу.
• Гриць Бобренко — випадково отруєний коханий Марусі;  (“любив достаток і любив пісні”, “народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося  йому”).
• полковий обозний Іван Іскра – закоханий у Марусю козак-патріот, приніс перед самою стратою Марусі універсал від Б.Хмельницького про скасування вироку за пісенний талант Марусі та за героїзм батька – Гордія Чурая. У цьому герої втілено шляхетність духу, вірність у дружбі й коханні, вірність Батьківщині.
• полтавський полковник Мартин Пушкар,
• козак Лесько Чер­кес,
• Галя Вишняківна — потенційна наречена Грицька, обмежена дівка; (“глуха до пісні, завжди щось спотворить”, “гостренькі зуби – чисто ховрашок”, “як реп’яшки, зелені оченята і пишно закопилені вуста”),
• Семен Горбань – війт у Полтаві. (“з комори мєской потай дьоготь крав”, а потім поорадив вимазати ним ворота Марусі Чурай)
• Гордій Чурай – батько Марусі, патріот, якого було покарано на смерть у Варшаві.
• Чураїха – матір Марусі, горда, тверда жінка;
• мандрівний дяк – подорожній, з яким Маруся Чурай йшла на прощу до Києва.

У цьому творі використані прийоми антитези та контрасту

Обази-символи твору “Маруся Чурай”

• неопалима купина – символ незнищенного, вічного;
• пісня – символ народної душі, краси, пам’яті;
• Маруся Чурай – символ народного генія, фольклорної культури, пісні, людини високого лету, максималістки;
• Іван Іскра, Гордій Чурай – символ відданості, патріотизму;
• Гомер – символ творця й водночас історіографа нації;
• Богдан Хмельницький – символ справедливості й мудрості.
• мандрівний дяк – символ віри, книжної культури;

Сюжет і композиція “Маруся Чурай”

Дві сюжетні лінії, які переплітаються, — осо­биста (Маруся-Грицько) й історична (боротьба українського народу проти загарбницької політики польської шляхти).

Роман складається з 9 різних за обсягом розділів.

I розділ «Якби знайшлась неопалима книга». Дощенту знищена пожежею Полтава 1658 р. Суд над Марусею, яку звинувачено в отру­єнні коханого Грицька Бобренка. На захист Марусі стають козаки — полковник Мартин Пушкар та Іван Іскра. Марусі виносять смертний вирок.

II розділ «Полтавський полк виходить на зорі». Полтавський полк на зорі вирушає в похід боронити волю свого народу.

III розділ «Сповідь». Маруся перебуває у в’язниці, вона згадує ди­тинство, батьків, родинні стосунки; дитинство Гриця, його батьків і їхні сімейні стосунки; далі постає історія кохання Марусі й Гриця і його зра­да з Галею Вишняківною. У кінці розділу (він найбільший у творі, цент­ральний) Марусю виводять на страту.

IV розділ «Гінець до гетьмана». Іван Іскра мчить до гетьмана Бог­дана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею. Гетьман своїм універсалом скасовує смертний вирок Марусі.

V розділ «Страта». Марусю виводять на площу для страти, де зі­бралася чи не вся Полтава, люди по-різному висловлюються щодо Ма-русиної трагедії. В останній момент перед стратою на площу вривається Іван Іскра з добутим універсалом, у якому наказано скасувати вирок з огляду на пісенний талант Марусі і героїзм її батька Гордія, якого як оборонця України було покарано на горло у Варшаві.

VI розділ «Проща». Маруся вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.

VII розділ «Дідова балка». Іван Іскра відвідує старого запорожця, колись визволеного з двадцятилітньої турецької неволі, який оселився під Полтавою й займається різьбярством. Іван попереджає діда про наступ ворожих військ, але той вирішив не покидати свою домівку.

VIII розділ «Облога Полтави». Брами Полтави зачинені, гармати націлені на ворога. Полтава мужньо тримається в польській облозі вже четвертий тиждень. Іван Іскра відвідує самотню Марусю (її мати померла) і пропонує одружитися. Маруся відмовляє парубкові.

IX розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння». Маруся попрощалася з Іскрою, виснажена горем і хворобою, чекає свого кінця. Облогу знято, і місто повертається до звичного життя. Повз будинок Марусі проходять козаки й співають її пісні, а далі дівчата — пісню «Ой не ходи, Грицю».

Подій у творі “Маруся Чурай” розгортаються у такій послідовності: суд на Марусею – Іван Іскра в Б.Хмельницького – проща Марусі в Києві – облога Полтави

Проблематика й композиція “Маруся Чурай”

У цьому творі письменниця піднімає такі проблеми:

• проблема любові та зради;
• патріотизму та пристосуванства
• митця і народу, свободи творчості
• причин утрати української державності
• родинних стосунків, батьків та дітей
• виховання
• служіння народові.

Така широка проблематика роману й зумовила необхідність ускладненої, «багатоярусної» композиції. В основі твору — дві наскрізні взаємопов’язані сю­жетні лінії: доля Марусі й доля України. Вони прочитуються не лише в конкретно-історичній площині, а й у понадчасовій: Маруся — неповторна, одухотворена, творча особистість, яку намагається поглинути дріб’язковий, егоїстичний, без­жальний буденний світ; Україна — сильна й прекрасна країна, яка протягом століть прагне здобути свободу, державність, але цьому заважають інтриги сусі­дів і підступність своїх перевертнів.

Композиція:

• Кульмінація 1 – суд і вирок
• Зав’язка – спогади Марусі про стосунки з Грицем
• Розвиток дії – Маруся йде на прощу до Києва
• Кульмінація 2 – облога Полтави
• Розв’язка – зняття облоги, Маруся проводжає полк, що співає її пісні.

Позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні, діалоги, монологи, авторські відступи.

Тематично й композиційно роман надзвичайно складний, багаторівневий, багатопроблемний. Він «нагадує кристал, у якому безліч граней» (В. Панченко).

За своєю суттю це — глибоко національний твір. Ліна Костенко здійснила ве­личезну дослідницьку роботу, щоб якомога точніше, зриміше показати, «оживити» Україну XVII ст. Письменниця спершу осягнула, відчула її сама, а згодом, пра­цюючи над романом, відкрила її й для нас, обезсмертила в Слові.

Аудіокнига “Маруся Чурай” скорочено. Ліна Костенко