“Маруся” Квітка-Основ’яненко цитати з повісті наведені в цій статті.
“Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко цитати
Дівчачу натуру трудно розгадати, бо вони часто буцімто і не люблять, хто їх займає, і буцімто й сердяться, а там собі, нишком, так його люблять, що й сказати не можна!
Ледача та дитина, котрої батько не вчив.
«…Немає на світі нічого вічного: сьогодні живеш, а завтра — помер»
Чоловiковi треба трудитися до самої смертi; дасть бог дiточок – дiткам зостанеться, а не дасть – його воля святая! Вiн зна, для чого що робиться. Нiщо не наше, усе боже.
…любов – як сон: не заїси, не заспиш i що робиш, не знаєш, мов ввi снi.
Гріх смертельний накликать на себе не тільки смерть, — і саму болість, хоч би яку-небудь: бо, не поберігши тіла, загубиш і душу на віки вічні!
…зiрочка покотилась… далi друга… третя – i поховались у синьому небi, мов у море канули; а прощаючись з землею, трошки сплакнули… от вiд їх слiзоньок пала роса на землю.
