“Менади” характеристика героїв твору Хуліо Кортасара допоможе розкрити образи та визначити риси характеру головного героя, Маестро та інших.
“Менади” характеристика героїв твору
Головний герой оповідання – молода людина, яка є оповідачем. Він є шанувальником музики Маестро, і він дуже чекав на цей концерт. Оповідач – це людина освічена та культурна. Він любить мистецтво та цінує його. Він добре розуміється на музиці, і він розуміє, що музика Маестро дуже талановита і оригінальна. Оповідач також є людиною стриманою та раціональною. Він не схильний до емоційних сплесків. Він намагається зберігати спокій і розсудливість навіть у найскладніших ситуаціях.
Маестро – це геніальний композитор, який приїхав зі столиці. Диригент оркестру. Намагається залучити публіку до класичної музики. Має популярність, його вважають талановитим, ним захоплюються, деякі обожнюють.
Він є головною зіркою концерту. Маестро – це людина талановита і харизматична. Його музика викликає у людей найсильніші емоції. Він має владу над людьми, і він може керувати їхніми почуттями. Маестро – це також людина загадкова і трохи дивна. Він не любить спілкуватися з публікою, і він вважає за краще залишатися в тіні.
Сеньйора Джонатан – це один із другорядних персонажів. Вона є меломанкою, яка обожнює музику Маестро. Сеньйора Джонатан приходить на його концерт, щоби висловити своє захоплення творчістю. Вона є досить яскравою та емоційною жінкою, не стримує своїх почуттів і висловлює їх відверто та відкрито, не боїться публічно виявляти свою любов до музики. В оповіданні сеньйора Джонатан з’являється лише в одній сцені, але вона справляє сильне враження на оповідача. Вона є символом того, що мистецтво може проникати у найглибші душі людини і викликати в нього найсильніші емоції. Особливо яскраво сеньйора Джонатан виявляє собі після концерту. Вона не може утриматися від сліз та емоційно висловлює своє захоплення Маестро. Вона кричить, що він є генієм і що його музика є шедевром.
Доктор Епіфапія та його дочки Бебі та Росаріо — другорядні персонажі. Захоплюються музикою Маестро. Доньки доктора Епіфапія є уособленням молодіжної енергії та максималізму. Вони готові на все, щоб зазнати нових емоцій. Вони захоплюються Маестро, але вони не розуміють, що їхня любов може бути небезпечною. «Зашарілі, збуджені, наввипередки закудкудакалп (вони взагалі скидалися на пернатих різної породи)». доктор Епіфанія з гордістю демонструє почервонілі від оплесків долоні, а його доньки атакують оповідача банальними фразами на кшталт: «Мендельсон був просто божественний, не музика, а оксамит, найтонший шовк. Ноктюрн?». Вони дуже захоплені музикою Маестро, і не можуть стримати своїх емоцій.
Кайо Родрігес – другорядний персонаж. Є типовим представником провінційного суспільства. Він любить мистецтво, але не розуміє його істинної сутності.
Кайо захоплюється Маестро, але не здатен оцінити його талант. Схвильований музикою, Кайо Родріґес в антракті ковтає содову, «ніби спраглий верблюд».
Гільєрміна Фонтан – це один із другорядних персонажів. Вона є подругою Кайо Родрігеса, одного із знайомих оповідача. Гільєрміна – це жінка середнього віку, яка захоплена мистецтвом. Вона є прихильницею музики Маестро, і дуже чекає на його концерт. Гільєрміна – жінка освічена та культурна. Вона любить мистецтво та цінує його, добре знається на музиці, і розуміє, що музика Маестро дуже талановита та оригінальна. Але також Гільєрміна є жінкою емоційною та пристрасною. Вона легко піддається почуттям та переживанням, здатна на сильні емоції, як позитивні, так і негативні. В оповіданні Гільєрміна з’являється у кількох сценах. У першій сцені вона присутня на концерті разом із Кайо. Вона дуже захоплена музикою Маестро, і не може стримати своїх емоцій. Вона плаче і кричить, готова на все, щоб бути ближчою до Маестро. У другій сцені Гільєрміна присутня у фойє театру після концерту. Вона із Кайо обговорює подію, що вона бачила, як жінка у червоному вчепилася в ногу Маестро. Вона каже, що це було жахливо, але вона також розуміє, що жінка в червоному була просто одержима Маестро.
Сліпий – це символічний персонаж, який представляє силу мистецтва. Він не бачить, але може відчути всю красу і силу музики Маестро. Сліпий єдиний, хто не аплодує Маестрові після концерту, тому що він розуміє, що музика Маестро – це не просто розвага, а це щось набагато більше. Сліпий звівся на весь зріст і, розмахуючи руками, немов крилами вітряка, щось випрохував, благав, молив. Сліпий також є символом мудрості. Він бачить світ не очима, а серцем. Розуміє, що в житті є речі, які неможливо побачити, але які можна відчути. За текстом він «поляг на підлогу, як зім’яте колосся».
Жінка в червоному – це одна з найяскравіших фігур у розповіді, що запам’ятовуються. Вона є затятою прихильницею Маестро, і готова на все, щоб бути поряд з ним. Жінка в червоному – це жінка пристрасна та одержима. Вона готова пожертвувати всім заради свого почуття, навіть втратити контроль над собою і робити шалені вчинки. Ця жінка ніби «не йшла, а підкрадалася». Жінка в червоному вся тяглася до Маестро і при цьому кричала, у неї був широко роззявлений рот. Саме Жінка в червоному вчепилася в ногу Маестро. Повільно, ніби облизуючись, провела язиком по губах, які розтягувалися в усмішці, наче хотіла його з’їсти. Також жінка у червоному є уособленням сили мистецтва, яке може викликати у людей найсильніші емоції, зокрема й руйнівні.
Автор твору – KRASOL8
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
Вау, такі гарні герої. А то їх у підручнику та книзі не має. Все так докладно написано. Я коли у книзі читала, неодразу зрозуміла текст. А тут все простими словами написано.