Микола Пржевальський біографія та відкриття українською мовою мандрівника, географа та дослідника Азії розглянуті в цій статті. Мандрівник брав участь у ряді експедицій в Центральну Азію, за що удостоївся звання почесного члена Академії наук.
Микола Пржевальський біографія скорочено
Він народився 12 квітня 1839 року в Кімборово – селі в Смоленській губернії. Його батько був дрібним поміщиком і поручиком у відставці, а дядько П. А. Каретников – завзятим мисливцем.
У 1855 році, закінчивши Смоленську гімназію, Пржевальський відправився в Москву, де був прийнятий унтер-офіцером до піхотного полку. У 1863 році він завершив навчання в Академії Генштабу, випустив свої перші роботи і відправився на службу в Сибірський військовий округ. Там Пржевальський почав всерйоз захоплювати географічними дослідженнями. Його активно підтримували Семенов-Тян-Шанський та інші вчені. У 1867 році він здійснив подорож в дві області: Центральну Азію і Уссурійський край. Потім його призначили старшим ад’ютантом у військах Приамурского краю. Коли вчений повернувся додому, на основі своїх спостережень, він зміг написати два значущих трактати. Перший – «Подорож в Уссурійський край» і другий – «Про населенні в південній частині Приамурського області». Двотомна праця «Монголія і країна тангутів» (1875—1876) принесла автору світову популярність, була перекладена на ряд європейських мов.
У 1871 році відбулася перша подорож Пржевальського в Середню Азію. В результаті з’явився твір «Монголія і країна тунгутов».
Наступна експедиція була здійснена в 1876 році. На цей раз дослідник вирішив пройти через Тянь-Шань. Експедиція виявилася вдалою, і Пржевальський відкрив хребет Алтин-Таг.
У 1879 році відбулася експедиція в Тибет. Однак до столиці країни Лхаси так і не вдалося дійти. У 1883 році вчений здійснив подорож до нагір’я Тибету.
А в 1888 році він відправився до російсько-китайського кордону через місто Самарканд. Під час цієї подорожі, після чергового полювання вчений застудився і помер 1 листопада 1888 року.
Праці Пржевальського мають велику цінність і були переведені на багато мов.
Микола Пржевальський: відкриття
Найбільшими заслугами Пржевальського є географічне і природно-історичне дослідження гірської системи Кунь-Луня, хребтів Північного Тибету, басейнів Лоб-Нора і Куку-Нора і витоків Жовтої ріки. Крім того, ним було відкрито цілий ряд нових форм тварин: дикий верблюд, кінь Пржевальського, ряд нових видів інших ссавців, а також зібрані величезні зоологічні та ботанічні колекції, що містять у собі багато нових форм, в подальшому описаних фахівцями.
По пустелях і горах Монголії і Китаю Пржевальський пройшов понад 11 800 кілометрів і наніс на карту (в масштабі в 1 дюймі 10 верст) близько 5700 кілометрів. Наукові результати цієї експедиції вразили сучасників. Пржевальський дав докладні описи пустель Гобі, Ордоса й Алашані, високогірних районів Північного Тибету і улоговини Цайдаму (відкритої ним), уперше наніс на карту Центральної Азії понад 20 хребтів, сім великих і низку дрібних озер.
