“Міст у Терабітію” скорочено – Кетрін Патерсон

Кетрін Патерсон “Міст у Терабітію” читати скорочено варто, щоб згадати історію про дружбу двох дітей, написану на основі реальної трагедії, пережитої родиною Патерсон.

“Міст у Терабітію” скорочено (переказ)

 1

Десятирічний Джесс Ааронс живе в селі Ларк-Крік (штат Вірджинія) на фермі разом із батьками та чотирма сестрами. Усе літо хлопець тренувався, щоб стати найшвидшим бігуном у своїй школі. Щодня на перерві учні змагалися у бігу, і тепер, коли Джесс перейшов до п’ятого класу, він був упевнений, що зможе перемогти всіх.

Щоранку він бігав на пасовищі, уявляючи, як виграє забіг і як усі дивуються його спритності. Проте з мрій його завжди повертала реальність — голос мами, яка кликала на сніданок і дорікала за те, що він надто довго тренується.

За столом він чув лише бурчання старших сестер — Еллі та Бренди, які постійно скаржилися матері й вимагали грошей на школу. Мама приділяла найбільше уваги наймолодшій доньці, чотирирічній Джойс Енн.

Єдина, з ким Джесс справді ладнав, була його шестирічна сестричка Мей Белл. Вона щиро захоплювалася братом і часто розповідала йому новини. Саме від неї він дізнався, що на сусідню ферму переїхала нова сім’я. Проте Джесс не надав цьому значення й продовжив займатися своїми справами.

2

Джесс мав особливі стосунки з учителькою музики міс Едмундс. Вона одна з небагатьох вірила в його талант і підтримувала його. Тільки їй він наважувався показувати свої малюнки, бо колись, коли показав їх батькові, той розсердився й дорікнув, що малювання — це «не чоловіча справа».

Міс Едмундс, навпаки, казала, що Джесс має справжній хист і що його роботи показують великий потенціал. Вона називала хлопця «діамантом серед бруду», бо бачила в ньому щось особливе. Джесс же вважав, що цей опис більше пасує самій міс Едмундс, ніж йому, але він насолоджувався тим, що хтось його розуміє й цінує.

З роздумів його знову вивела мати, нагадавши, що час іти доїти корову.  Поки він доїв, решта родини поверталася додому: Еллі та Бренда — із покупок, а батько — з роботи.  Він із сумом дивився, як Мей Белл біжить до тата, а той піднімає її на руки й цілує. Джесс думав, що, мабуть, він і народився уже надто дорослим для таких проявів любові. За весь вечір батько звернувся до нього лише один раз:
— Запізнився з доїнням, чи не так, синку?

Наступного ранку Джесс, як завжди, вийшов на пробіжку.  Він почув голос когось, хто сидів на паркані:
— Якщо ти так боїшся корови, чому б просто не перестрибнути через паркан?

Спочатку він не зрозумів, хто це — хлопець чи дівчина. Незнайомка представилася як Леслі Берк, нова сусідка. Згодом Джесс збагнув, що це дівчинка. Він поставився до неї байдуже, знизав плечима й повернувся додому, щоб закінчити свої справи.

3

Перший день у школі починається звично. Коли Джесс приходить до класу, то виявляє, що сусідка Леслі його однокласниця. Вона одразу стає мішенню для насмішок однокласників, бо прийшла до школи в обрізаних шортах і футболці, очевидно, не усвідомлюючи або не переймаючись тим,  що більшість учнів одягаються на перший день святково.

Увесь день Джесс чекає на забіги і хвилюється. Нарешті настає перерва, і починаються змагання. Джесс спостерігає, як Ґері Фалчер командує усіма, коли Леслі підходить і стає поруч із ним. Ґері поводиться самовладно, керуючи забігами несправедливо, тому Джесс вступає з ним у суперечку, вимагаючи, щоб двоє хлопців, які фінішували одночасно у своєму забігу, обидва отримали право брати участь у фіналі. Ґері, роздратований, іронічно пропонує Джессу: «Може, ти хочеш пустити дівчину?» Джесс погоджується і дозволяє Леслі брати участь у його забігу.

Коли починається забіг, Джесс упевнений у своїй швидкості та гордий тим, як швидко він навчився бігати за літо. Він уявляє, що всі дивляться на нього із захопленням, але раптом помічає, що хтось наближається й обганяє його. Коли ця фігура перетинає фінішну лінію, Джесс бачить, що це Леслі.

Ґері хоче вигнати Леслі з фіналу, адже вона вже бігла, але дівчина наполягає на участі. Джесс підтримує її, незважаючи на власне розчарування і приниження, і запитує Ґері, чи не боїться він змагатися з дівчиною. Ґері неохоче погоджується, і Леслі виграє фінал.

Після забігу Леслі намагається подружитися з Джессом, кажучи, що він «єдина дитина в цій школі, варта уваги», але Джесс відштовхує її. Протягом дня він уникає її, а коли після школи бачить, як вона біжить до дому граціозним ритмічним кроком, він стримує своє захоплення і йде додому.

4

Перший тиждень школи для Джесса видався нестерпним. Школа була нудною і, здавалося б, безглуздою. Ще гірше, що Леслі продовжувала брати участь у забігах і щодня перемагала. Захоплення перегонів почало спадати, бо хлопці відчували роздратування і приниження через те, що їх обганяла дівчина. До кінця тижня ніхто більше не хотів бігати.
Джесс продовжував уникати Леслі, бо йому було важко бути поруч із нею, вона нагадувала йому про пережитий сором. А також він уникав її, бо вона не підходила під опис «ідеального учня» школи Ларк-Крік.

Єдиним світлим моментом став щотижневий візит міс Едмундс у школу. Вона приходила у п’ятницю, і настрій Джесса піднімався. Під час уроку вони співали пісню «Free To Be You and Me», і Джесс був у захваті. Посеред пісні він зрозумів, що даремно уникає Леслі, адже вони можуть стати справжніми друзями, і посміхнувся їй через клас. Леслі зрозуміла його посмішку і сіла поруч у шкільному автобусі.

У розмові Джесс дізнається про Леслі багато нового: вона родом із великого міста, їй не подобається новий дім, а батьки переїхали, щоб «переоцінити свої цінності» — вони купили стару ферму, щоб відійти від гонки за грошима і замислитися над справжніми цінностями у житті. Найбільше Джесса здивувало те, що сім’я Леслі була багата. У його бідному світі це важко зрозуміти, тож він вирішив просто ігнорувати цей факт.

Відмінності між ними особливо проявляються під час одного шкільного інциденту. Міс Майєрс читає есе Леслі про підводне плавання, яке сильно вражає  Джесса через яскравий опис підводного світу і його власні страхи води. Після цього вчителька міс Майєрс повідомляє, що того вечора по телевізору буде спеціальний випуск про Жака-Іва Кусто і просить учнів подивитися його та написати есе.
Леслі неохоче, але сміливо каже, що не може виконати це завдання, бо в її сім’ї немає телевізора. Клас насміхається з неї на перерві. Джесс намагається підтримати її, але Леслі уникає його і сідає у задню частину автобуса, де зазвичай сидять сьомокласники.

Джесс йде за нею, але його зупиняє Дженіс Ейвері, головна хуліганка школи. Джесс сміливо протистоїть їй, пожартувавши про її вагу, йде до Леслі, та займає з нею їх звичні місця. Сміливість Джесса підняла Леслі настрій і допомогла усвідомити, що хтось у школі її поважає та готовий за неї заступитися. Вона пропонує провести разом день після школи. Менша сестра Джесса Мей Белль намагається втрутитися, але Леслі дає їй новий набір паперових ляльок від бабусі, і Джесс із Леслі залишаються наодинці.

Джесс та Леслі гуляють разом, гойдуються на старій мотузці, що звисає з дерева біля струмка. Леслі пропонує створити їх власне місце, відокремлене від решти світу, відоме лише їм — таємну, чарівну країну, якою вони будуть керувати. Ідея захоплює Джесса, тож вони переходять через струмок у ліс і вирішують там побудувати «замок». Темніші частини лісу, де Джесс відчуває страх, здаються «майже підводними», але Леслі заспокоює його. Вона називає їхню таємну країну Терабітія.

Протягом наступних місяців дружба Джесса й Леслі міцнішає, і у школі, і в Терабітї. Вони протистоять знущанням Дженіс Ейвері, насмішкам однокласників і сестрам Джесса, які вважали, що Джесс і Леслі — пара. Леслі навіть робить шкільні дні цікавішими для Джесса, вигадуючи витівки щодо вчителя. Єдиною проблемою їхньої дружби є те, що поза Терабітєю їм некомфортно в їх сім’ях: батьки Леслі лякають Джесса своєю освітою й багатством, а батьки Джесса не схвалювали дружбу з «дивною дівчиною», сестри постійно дражнили, а Мей Белль намагалася привернути увагу брата.

Терабітія була єдиним місцем, куди вони могли втекти. Джесс відчував себе новою людиною, коли стрибав через струмок на старій мотузці. Леслі запропонувала піти у темний сосновий ліс, який трохи лякав Джесса. Вона заспокоїла його, пояснивши, що ліс охороняють духи прекрасних речей — це священне місце, куди навіть правителі Терабітї не можуть заходити без поважної причини. Джесс слухав тишу і відчував, що вона стала зовсім іншою, ніж раніше.

5

Одного дня в шкільному автобусі Мей Белль помилково розповіла подрузі, що її тато дав їй у ланч Твінкіс. Пізніше Дженіс Ейвері вкрала ці Твінкіс під час обіду. Мей Белль одразу кинулася до Джесса, кричачи і вимагаючи, щоб він побив Дженіс. Джесс не хотів цього робити, бо Дженіс була значно більша за нього, але Мей Белль наполягла, що він «просто боягуз», і справжній старший брат повинен заступитися. Леслі втрутилася і сказала, що вони знайдуть інший спосіб помститися, пояснивши, що директор виключить Джесса зі школи, якщо його спіймають на бійці з дівчиною. Джесс з вдячністю погодився.

У Терабітї вони придумали план: написали любовний лист Дженіс від Вілларда Хьюза, хлопця, у якого закохана кожна дівчина сьомого класу. У листі йшлося, що Віллард шалено закоханий у Дженіс і хоче провести її додому зі школи наступного дня. Наступного дня Джесс підклав лист у її парту. Дженіс повірила у вигадку, пропустила автобус і мусила йти додому сама, бо Віллард не з’явився. Джесс трохи почувався винним, але розумів, що вони вчинили правильно. Наступного ранку Дженіс була в люті, а Мей Белль раділа, що її брат помстився за неї.

6

Наближається Різдво, і Джесс не знає, що подарувати Леслі. У його родині грошей обмаль — на кожного члена сім’ї виділено лише по одному долару, і іншої можливості дістати гроші немає. Джесс довго мучиться, бо хоч і знає, що Леслі не засмутиться, якщо він нічого не купить, йому важливо зробити їй подарунок. Одного дня в автобусі він бачить оголошення про безкоштовних цуценят — і вирішує, що це буде гарний подарунок.

Леслі в захваті від цуценяти й називає його Принц Теріен, уявляючи, що він принц Терабітї. Проте його дикий характер швидко показує, що він не пасує до цього звання, тож Леслі робить його придворним блазнем. Джесс же отримує від Леслі дорогий набір для малювання з двадцятьма чотирма акварелями та блокнот із щільного художнього паперу.

Наступного ранку Джесс обмінюється подарунками з родиною. Батьки витратили гроші на електричну гоночну машинку, яку обрав його батько, щоб порадувати сина.   Однак авто не працює належним чином, і його батько напружений, а Джесс відчайдушно намагається його втішити та догодити. Зрештою, він іде доїти корів, а потім гуляє з Леслі та Принцом Террієном. У цей момент його тривога й роздратування зникають, і він знову відчуває атмосферу Різдва.

7

Містер Берк почав ремонтувати дім, і Леслі проводить багато часу, допомагаючи йому. Їй дуже подобається проводити багато часу з батьком і краще його пізнавати; вона каже Джессу, що вчиться «розуміти» свого тата. Джесс, натомість, почувається самотнім, засмученим і заздрить подрузі. Він відчуває себе покинутим і не може зрозуміти стосунки Леслі з її батьком, які сильно відрізняються від його власних стосунків із батьком. Щоразу, коли вона називає його «Білл», а не «тато», він напружується і не розуміє, чому хтось хоче «розуміти» батьків. Він бачить дітей і дорослих у різних світах і засмучується через те, що його дружба з Леслі, на його думку, погіршується, оскільки її дружба з батьком міцніє.

Так триває деякий час, поки Леслі не помічає це і не пропонує Джессу допомогти їй і батькові з ремонтом будинку. Це все, що потрібно Джессу, щоб відчути себе потрібним, і він одразу погоджується.

Будинок родини Берків здається Джессу дивним. Батьки Леслі наполягають, щоб він називав їх «Білл» і «Джуді», але це дається йому важко. Вони дуже освічені та інтелектуальні: місіс Берк пише романи, містер Берк — політичні коментарі, і їхній розум проявляється у всьому, що вони роблять. Водночас Джесс має практичні знання, які допомагають містеру Берку під час ремонту, тож він не відчуває себе зайвим і насолоджується часом у родині Берків.

Друзі повертаються до Терабітї майже через місяць після ремонту будинку. За їхньої відсутності вороги оточили королівство, і вони відбивають напад. Після перемоги йдуть у сосновий гай, щоб подякувати Духам. Мова Леслі велична, королівська, а Джесс менш урочистий, але попри ці відміності, їм весело разом.

Кілька днів по тому в школі Леслі виходить з ванної кімнати з несподіваним одкровенням: Дженіс Ейвері сидить у кабінці і плаче. Спочатку Леслі сприймає це як цікаву подію, але Джесс переконує її допомогти. Спершу Леслі вагається, але коли Джесс питає, чи боїться вона, йде до Дженіс. Дзвінок змушує Джесса залишити школу, і він дізнається, що сталося, лише після уроків, у Терабітї.

Леслі розповідає, що батько Дженіс б’є її жорстоко і регулярно, за такі побої можна потрапити до в’язниці. Того дня Дженіс була настільки розлючена, що розповіла про це двом друзям, які потім рознесли новину по школі. Це жахливо, бо одне з головних правил у Ларк-Крік — не приносити проблеми додому до школи. Дженіс «зрадила» батька в очах однокласників, і тепер усі можуть сміятися з неї.

Леслі намагалася підтримати Дженіс, розповідаючи, як її саму дражнили через відсутність телевізора. Вона порадила робити вигляд, що не розуміє, про що говорять друзі, і сказала, що всі забудуть через тиждень. Це заспокоїло Дженіс, і вона почала часто спілкуватися з Леслі. Леслі пишається цим і каже Джессу, що завдяки йому у неї тепер є «півтора друга» в Ларк-Крік.

Якось увечері Мей Белль приходить до Джесса перед сном, і каже, що пішла за ним і Леслі до Терабітї. Джесс жахається цього і і змушує її пообіцяти нікому не розповідати, куди вони ходять. Мей Белль обіцяє, але Джесс почувається хвилюється, бо не знає, як довго він зможе «довіряти все, що для нього важливе, одній допитливій шестирічній дівчинці».

8

Наближається Великдень, і родина Джесса готується до свята. Вони ходять до церкви лише цього дня. Бренда та Еллі особливо радіють можливості похизуватися в новому одязі. Однак батька Джесса звільняють якраз перед Великоднем, і це означає для Еллі та Бренди, що нового одягу не буде. Родина Джесса важко переживає звільнення батька.

Джесс розповідає Леслі про похід до церкви, і вона несподівано проситься піти з ними. Вона ніколи не була в церкві і хоче зрозуміти, що це таке. Джесс дивується, бо не розуміє, навіщо йти до церкви без потреби, але врешті переконує маму дозволити Леслі піти з ними.

Для Джесса служба здається нудною, а Леслі була в захваті. Їй подобається історія про Ісуса, вона сприймає її як щось красиве і книжкове. Джесс пояснює, що Ісус помер за гріхи людей, але Леслі не вірить у це. Мей Белль почувши це лякає Леслі пеклом за невіру. Та Леслі все одно не вірить, що Бог карає людей пеклом.

9

Дощ лив уже тиждень, і Джесс із Леслі починають божеволіти від нудьги. Нарешті Джесс пропонує все-таки піти до Терабітї, і Леслі погоджується. Коли вони приходять туди, виявляють, що струмок дуже розлився. Джесс завжди трохи боявся води, тому відмовляється стрибати через струмок, але Леслі його переконує. Дощ продовжується, і з кожним днем, коли струмок стає все вище, страх Джесса зростає. З часом він уже навіть заснути не може через свої переживання.

Одного дня в Терабітї Леслі заявляє, що це не звичайний дощ, що падає на їхнє королівство, а справа злих духів. Вона пропонує піти до гаю духів і помолитися за порятунок. Джесс поводиться незвично ніяково і не по-королівськи, ніби його страх заважає йому повністю зануритися у гру. Леслі не тисне на нього і після цього пропонує висохнути перед телевізором у будинку Джесса. Джесс погоджується. Але тієї ночі, коли він прокидається і знову чує, як дощ барабанить по даху, його знову охоплює страх, бо він знає, що як би високо не піднімався струмок, Леслі все одно захоче перестрибнути через нього.

10

Наступного ранку до Джесса телефонує міс Едмундс і пропонує поїхати на день до Вашингтона, щоб відвідати Національну галерею. Джесс не може відмовитися від такої пропозиції і одразу вирушає у дорогу з міс Едмундс.

Вони чудово проводять день разом. Джесс вражений і захоплений мистецькими творами в галереї, а міс Едмундс рада, що дає йому можливість уперше в житті побачити такі величні роботи. Особливо його захоплює тривимірне зображення полювання на буйволів, де плем’я корінних американців ганяє стадо буйволів із обриву. Міс Едмундс купує йому обід, а дорогою додому ще й морозиво. Вчителька підвозить його додому і дякує за «чудовий день». Джесс буквально літає від щастя, заходячи в дім.

Коли він входить на кухню, відчуває, що щось не так. Уся родина мовчки дивиться на нього, а матір починає плакати. Джесс не встигає спитати, що сталося, як Брэнда повідомляє страшну новину: Леслі того дня померла.

11

Батько розповідає Джессу, що Леслі потонула, бо мотузка для переправи до Терабітї обірвалася, і вона вдарилася головою і втратила свідомість. Джесс спершу категорично заперечує це, кричить Мей Белль, що це неправда, і вибігає з дому. Він щодуху мчить, ніби намагаючись втекти від страшної правди. Батько наздоганяє його на пікапі і повертає додому. Джесс іде у свою кімнату і лягає на ліжко, відчуваючи спустошеність.

Він не може прийняти смерть Леслі. У його свідомості вона все ще жива, і він уявляє, як знову йде з нею до Терабітії, як розповідає їй про день проведений із міс Едмундс.

Прокидається Джесс пізно, забуває про доїння корови. Батько робить усе замість сина, мама теж хвилюється за нього, готує сину млинці. Джесс снідає майже не помічаючи навколишнього світу.

Батько намагається поговорити з сином, пропонує разом піти до родини Берків та висловити співчуття. Джесс настільки засмучений, що ледве усвідомлює, що батько говорить про смерть Леслі.

12

Джесс із батьками йде до родини Берків. По дорозі він починає розуміти, що сталося, і думає про те, що буде відбуватися в його житті далі.

Будинок Берків був заповнений людьми, які плакали, і це трохи налякала Джесса.  Все змінюється, коли до хлопчика підходить Білл, батько Леслі, обіймає його і дякує за дружбу з Леслі. Білл повідомляє Джессу, що Леслі кремують. Усвідомивши, що більше ніколи не побачить її, Джесс вибігає з дому.

Його емоції вириваються назовні. Він біжить додому бере набір для малювання, подарований Леслі, й кидає його у струмок. Батько знаходить його і намагається заспокоїти, обіймає і гладить по волоссю. Джесс запитує батька, чи Бог карає нехристиян пеклом. Батько запевняє сина, що Бог не відправив би маленьку дівчинку в пекло. Це заспокоює Джесса.