Біографія Ніни Матвієнко скорочено викладена в цій статті.
Ніна Матвієнко коротка біографія
Матвієнко народилася 10 жовтня 1947 року в с. Неділище Ємільчинського р-ну на Житомирщині. Була п’ятою з одинадцяти дітей у сім’ї. Родина жила бідно, тому Ніна вчилася в школі-інтернаті для дітей з багатодітних сімей у с. Потіївка Радомишльського району Житомирської області.
З 1968 року, після закінчення вокальної студії при Українському народному хорі ім. Г. Верьовки (викладач по вокалу – Юлія Кроткевіч), – його солістка. Співпрацює також з вокальним тріо «Золоті ключі». В якості солістки хору перемогла на Всеукраїнському конкурсі «Молоді голоси» (1978), Всесоюзному телевізійному конкурсі «З піснею по життю» (1979), Всесвітньому конкурсі фольклорних пісень у Братиславі (1979), XII Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Москві (1985) . У 1979 році вона стала заслуженою, а в 1985 р. – звання народної артистки України. З 1991 року є солісткою Національного ансамблю солістів «Київська Камерата».
Співачка веде активну гастрольно-концертну діяльність. Ніна Матвієнко з успіхом гастролювала в багатьох країнах світу, таких як Польща, Фінляндія, Франція, Чехія, Канада, Мексика, США.
У 1975 році заочно закінчила філологічний факультет Київського університету, активно займалася літературною творчістю. Є професором кафедри музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв.
Вона також озвучила ряд науково-популярних, хронікально-документальних кінофільмів, кілька теле-і радіопрограм. Ніна Матвієнко зіграла 16 вистав з нью-йоркським театром La Mama E. T. C. Серед авторських театрально-режисерських робіт актриси – музичний спектакль «Під сонцем» (1997) за участю японського танцівника Тадаші Ендо, а також грандіозне музично-сценічне дійство «Золотий камінь посіємо ми» (1998).
З 2004 року бере активну участь у політичному житті країни.
Ніна Матвієнко особисте життя
У 1971 році вийшла заміж за художника Петра Гончара. Пара має трьох дітей – синів Івана і Андрія, та доньку Антоніну.
