Герої твору стоять перед нелегким вибором у їх житті, в нелегкий час, а характеристика героїв твору “Оборона Буші”показує всі їх переживання. “Оборона Буші” образи героїв твору деякі вигадані, деякі реальні, але в уяві читачів вони проживають своє життя.
“Оборона Буші” характеристика героїв
Старицький “Оборона Буші” головні герої:
- Орися Завісна,
- Михайло Завісний,
- Антось Корецький,
- козаки,
- Стефан Потоцький,
- Образ Христа.
Характеристика Орисі “Оборона Буші”
Образ дівчини-патріотки Орисі, яка виявляє високу мужність під час оборони міста і віддає своє життя в ім’я перемоги над колонізаторами.
Образ Христа
Узагалі релігійність є домінантою світоглядної і ідейно-естетичної системи письменника. Образ Христа проходити через усю повість як істина і моральний орієнтир, утілення любові, добра і світла. Він — й натхненник, й помічник оборонців фортеці, для які на першому місці — захист віри, а ще через неї — і України: «…покликавши вас (Господь) статі твердо й укупі до останнього подиху за хрест цей й за матір Україну».
Михайло Грушевський, аналізуючи історичний період Хмельниччини, писавши: «Релігія — це прапор національности в тім часі… Церква — се предмет особливої уваги і опіки української суспільності, заразом показник її національної сили й значення, живчик (тобто пульс) її національного життя». Отож зрозуміло, чому герої повісті не можуть поступитися святинями, символами віри: «Не продамо нашої церкви й нашу життя!» — вигукує один із оборонців Буші.
Активним захисником віри, наставником Орисі і інших оборонців виступає панотець Василь. Його образ, як й інші у творі, романтично-пафосний. Рефреном через завісься твір проходити його настанова про богоданість й боговизначе-ність усього й вся у світі:
«— Я до вас, панотченьку, — сказала вон (Орися) рівним, спокійним голосом, — мой батько приславши із пригороду двох козаків для останньої оборони із нами замку — очевидячки, кінець наш прийшов!
Характеристика образу Завісного “Оборона Буші”
Михайло Завісний риси характеру: мудрий, щирий, відважний, загартований, здатний до самопожертви, стійкий у вірі, вірний обовязку та військовим наказам, ніжний та люблячий батько та чоловік, вправний командир.
Сотник Михайло Завіснний та його козаки — образи ідеалізовані. Старицький поетизує в романтичному ключі козацьку вольницю, звитягу, запорозьку науку для юнаків, а особливо — гумор. Навіть у батальних сценах репліки козаків щедро пересипані щирим сміхом:
«— А тривайте, ганьби гукне ще і пані, — сказавши ще і Шрам й приставивши ґнота до полички.
Грюкнула пані, та так, що аж земля колом стріпонулася й посипалася купками в рів…
— Докинула, докинула пані вельможна! — зраділи козаки. — Саме на середину греблі шерепнула!
— Спасибі, добродійко! — поклонилися другі. — Відпасла, хвала Богові, черево, так свої ж по-панськи і гримнула!
— Та він, гля, братці, — деякі аж припали до греблі, — певно, винюхують… панський гостинець…»
Характеристика Антося “Оборона Буші”
Образ Антося Корецького найбільш динамічний й рельєфний у повісті: Антось не лише не погоджується із позицією нападників, а і розмірковує, як би закликати магнатів відмовитися від замірів поневолити Україну, як прихилити до мирного співжиття два сусідні народи. Проте мрії Антося виявилися недосяжними, тому його зазагибель бачиться символічною — як крах ілюзій щодо примирення двох народів. Антось не лише наскрізь видумана особа, але й і історично неможлива.
“Оборона Буші” характеристику головних героїв можете доповнювати в коментарях, якщо у вас є така корисна інформація.