“Оскар і рожева пані” характеристика бабці Ружі допоможе розкрити образ жінки, визначити її риси характеру.
“Оскар і рожева пані” характеристика бабці Ружі
Бабця Ружа – медсестра в лікарні, де лікується Оскар. Її прізвисько, “рожева пані” походить від кольору її уніформи медсестри. Вона любить розповідати історії з життя, надзвичайно підтримує Оскара. А коли хлопчик дізнається, що жити йому залишилися лічені дні, вона дарує йому відчуття радості та надії. Жінка нічого не приховує від нього і вигадує гру, яка допомагає хлопчику прожити у його уяві повноцінне життя.
Через щоденні листи до Бога вона заохочує Оскара ділитися своїми думками та почуттями, допомагаючи йому впоратися з труднощами, з якими він стикається. Бабця Ружа пропонує йому проживати кожен день так, ніби це десять років. Таким чином хлопчик переживає різні етапи життя за 12 днів. Саме ця гра допомагає Оскару змиритися з неминучою долею. Вона навчає Оскара, що короткотривалість життя не повинна перешкоджати жити ним повною мірою.
Вона прислухається до його страхів, розділяє його радість і стає справжнім другом в його останні дні. Вона одна з дорослих розуміє його почуття та знаходить правильні слова, щоб підтримати та заспокоїти.
Риси характеру бабці Ружі: енергійна, дружня, чесна, добра, готова допомогти, любить дітей, завжди говорить те, що думає.
Образ бабці Ружі є променем світла перед лицем труднощів. Автор за допомогою образу рожевої пані показує, що навіть у найтемніші моменти є місце для любові, радості та надії.
“Оскар і рожева пані” цитатна характеристика бабці Ружі
«…серед жінок у рожевих халатах, які приходять ззовні, щоб якийсь час побути з хворими дітьми, вона найстарша».
«Від сьогодні ти спостерігатимеш за кожним днем, кажучи собі, що цей день дорівнює десятьом рокам»
«Ніхто не може уникнути страждань. Ні Бог, ні ти. Ні твої батьки, ні я. …Власне не всяке страждання є стражданням. … треба розрізняти два типи страждань: фізичне і моральне. Фізичний біль ми терпимо. А моральний – обираємо. …зовсім не обов’язково відчувати біль від думки, що помреш. Тобі ж не відомо, що це таке. Отже, вибір за тобою».
«Найцікавіші запитання залишаються запитаннями. Вони криють у собі таємницю. До кожної відповіді слід додавати «можливо». Тільки нецікаві запитання мають остаточну відповідь» .
«…хвороба – як смерть. Це – данність. Вона не є покаранням»
“Дякую тобі (Боже) за те, що ти познайомив мене з Оскаром. Завдяки йому я була дотепною, вигадувала легенди, навіть розумілася на кечі. Завдяки йому я сміялась і пізнала радість. Він допоміг мені повірити в тебе. Я сповнена любові, вона обпікає, він стільки дав її мені, що вистачить на всі роки, які мене чекають».
