«Ой летіла стріла» – балада про родинні взаємини, її тема, ідея, художні засоби та інші дані допоможуть підготувати літературний паспорт твору.
«Ой летіла стріла» аналіз твору (паспорт)
Автор – невідомий. Твір належить до усної народної творчості. Його записали в 1915 році в селі Погорілівці на Рівненщині.
Жанр – народна балада
Рід літератури: епос.
Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином.
Ідея: висловлення співчуття до загиблого.
Основна думка: Ой матінка плаче, / Поки жити буде, / А сестриця плаче, / Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачить…
Композиція «Ой летіла стріла»
- Експозиція: діалог про причину смерті вдовиного сина.
- Зав’язка: приліт трьох рябеньких зозуль.
- Кульмінація: оплакування матері, сестри, миленької, смерть героя.
- Розв’язка: смерть рідної людини — одвічна пам’ять про неї.
У баладі «Ой летіла стріла» змальовується, як загинув удовин син від стріли. Горе рідних — безмірне. Вони, як зозулі, прилетіли та й плачуть над убитим. Де мати плаче — там «Дунай розлився», де сестра — там «слізок криниця», а де миленька — «земля сухенька». Сестра й мила скоро забудуть про втрату, а мати страждатиме довіку. У баладі присутні гіпербола, метаморфози (перетворення), трикратність.
Образи балади:
- вдовин син,
- три зозуленьки. Зозуля – символ суму, туги за минулим, символ вдівства. Три зозулі уособлюють собою матір, сестру та кохану загиблого,
- матінка,
- сестриця
- миленька.
«Ой летіла стріла» художні засоби
- Епітети: синього моря, вдовинім полі, земля сухенька, зозулі рябенькі.
- Гіпербола:Де матінка плаче, там Дунай розлився; де плаче сестриця, там слізок криниця.
- Анафора: “То його…”, “Де плаче…Там…”, “Поки…”.
- Пестливі слова: зозуленьки, ніженьки, матінка, сестриця, миленька, сухенька, серденька, головонька.
- Метафори: “слізок криниця”, “шуміла негайка”.
«Ой летіла стріла» текст пісні
Ой, летіла стріла
З-за синього моря.
Ой, де ж вона впала?
На вдовинім полі.
Кого ж вона вбила?
Вдовиного сина,
Немає нікого
Плакати по ньому.
Летять три зозуленьки,
І всі три рябенькі:
Одна прилетіла,
В головоньках сіла.
Друга прилетіла,
Край серденька сіла.
Третя прилетіла
Та в ніженьках сіла.
Що в головках сіла —
То матінка рідна.
Сіла край серденька —
То його миленька.
А в ніженьках сіла —
То його сестриця.
Де матінка плаче,
Там Дунай розлився.
Де плаче сестриця,
Там слізок криниця.
Де плаче миленька,
Там земля сухенька.
Ой, матінка плаче,
Поки жити буде.
А сестриця плаче,
Поки не забуде.
А миленька плаче,
Поки його бачить…
Там рід літераТрури
А треба літератури. Виправте 🙂