Петро І коротка біографія

Петро 1 біографія на українській мові скорочено розповість про правління та діяльність відомого державного діяча.

Петро І коротка біографія

Петро І Великий (1672 – 1725) – видатний державний діяч, московський цар з династії Романових, всеросійський імператор з 1721 року, великий реформатор.

Народився Петро Перший 30 травня (9 червня) 1672 року в Москві. Він був молодшим сином царя Олексія Михайловича від другого шлюбу з царицею Наталією Кирилівною Наришкіною. З одного року виховувався няньками. А після смерті батька, у віці чотирьох років, опікуном Петра став його зведений брат і новий цар Федір Олексійович.

З 5 років маленького Петра почали навчати абетці. Уроки йому давав дяк Н. М. Зотов. Однак освіту майбутній цар отримав слабку і не відрізнявся грамотністю.

У 1682 році, після смерті Федора Олексійовича, 10 – річний Петро та його брат Іван були проголошені царями. Але фактично управління взяла на себе їх старша сестра – царівна Софія Олексіївна.

У цей час Петро 1 і його мати змушені були віддалитися від двору і переїхати в село Преображенське. Тут у Петра 1 виникає інтерес до військової діяльності, він створює «потішні» полки , які стали згодом основою російської армії. Захоплюється вогнепальною справою, суднобудуванням. Багато часу проводить в Німецькій слободі, стає прихильником європейського життя, заводить друзів.

У 1689 році Софія була відсторонена від престолу, і влада перейшла до Петра І, а управління країною довірено його матері і дядьку Л. К. Наришкіній.

Петро продовжив війну з Кримом, взяв фортецю Азова. Подальші дії Петра І були спрямовані на створення потужного флоту. Зовнішня політика Петра І того часу була зосереджена на пошуку союзників у війні з Османською імперією. З такою метою Петро відправився в Європу.
У цей час діяльність Петра І полягала тільки в створенні політичних союзів. Він вивчає кораблебудування, пристрої, культуру інших країн. Повернувся в Росію він після звістки про стрілецькі заколоти. В результаті подорожі захотів змінити Росію, для чого було зроблено кілька нововведень. Наприклад, введено літочислення за юліанським календарем.

Для розвитку торгівлі був потрібний вихід до Балтійського моря. Так що наступним етапом правління Петра I стала війна зі Швецією. Уклавши мир з Туреччиною, захопив фортецю Нотебург, Нієншанц. У травні 1703 року було розпочато будівництво Санкт – Петербурга. У наступному році – взяті Нарва, Дерпт. У червні 1709 року в Полтавській битві Швеція була розгромлена. Незабаром після смерті Карла ХІІ було укладено мир між Росією і Швецією. До Росії приєдналися нові землі, був отриманий вихід в Балтійське море.
У жовтні 1721 в біографії Петра Великого був прийнятий титул імператора.

Також за час його правління була приєднана Камчатка, завойований берег Каспійського моря.
Військову реформу Петро I проводив кілька разів. В основному вона стосувалася збору грошей для утримання армії, флоту. Проводилась вона, коротко кажучи, насильно.

Подальші ж реформи Петра 1 прискорили техніко-економічний розвиток Росії. Він провів церковну реформу, фінансову, перетворення в промисловості, культурі, торгівлі. В освіті також ним були проведені ряд реформ, спрямовані на масове просвітництво: відкриті безліч шкіл для дітей і перша в Росії гімназія (1705).

Перед смертю Петро 1 сильно хворів, але продовжував керувати державою. Помер Петро Великий 28 січня ( 8 лютого) 1725 року від запалення сечового міхура. Престол перейшов до його дружини – імператриці Катерині 1.

Сильна особистість Петра І, який прагнув змінити не тільки державу, а й людей, відіграла важливу роль в історії.