Повідомлення про Біблію коротко розповість з яких частин складається Біблія та скільки Єванглій у Бібілії. Розповідь про Біблію 8 клас може доповнити цікавими фактами.
Повідомлення на тему “Біблія”
Біблія ( з грецьк.- книга) – свята книга іудеїв і християн. Біблія складається з 77 книг (66 — канонічних та 11 неканонічних), що розподіляються між Старим Заповітом (50) та Новим Заповітом (27), різних за характером і часом створення. Біблію писали понад 40 авторів протягом 1500 років.
Серед них були мандрівні філософи, судді, царі, пастухи, поети. Одні книги більш докладні, подібні до наукових трактатів, другі — дуже поетичні, треті — повчальні.
Найдавніші тексти Біблії з’явилися у XII ст. до н. е., а останні — у перші століття н. е.
З яких частин складається Біблія?
Біблія складається з двох заповітів ( із староєврейського – «союз»): Старого та Нового.
Старий Заповіт написаний староєврейською мовою, а окремі частини — арамейською. Новий Заповіт створений давньогрецькою мовою.
1. Старий Заповіт – священна книга євреїв, їх історія. Він складений в стародавній середземноморській державі Іудеї давньоєврейською та арамейською мовами. Іудеї називали його Танах.
Історія виникнення Танаху. У VІ ст.. до Р.Х. Персія, завоювавши Вавилон, звільнила від його залежності іудеїв (539 р.до Р.Х.). Іудеї вірили, що звільнитися їм допоміг бог Ягве. В країні посилюється влада жерців Ягве. Вони встановили опіку над мистецтвом і літературою і з усіх творів, складених у різні часи різними авторами, відібрали ті, що відповідали ідеї служіння богу Ягве. Священники відредагували зміст і стиль, посиливши релігійний настрій. Ці тексти були проголошені священними. Так виник Танах. Головна ідея Танаху: Ягве з-поміж усіх народів вибрав народ Іудеїв, щоб привести його до найвищої слави і багатства. За це народ мусить у всьому бути покірним богові Ягве, витримати всі випробування, яким піддаватиме його бог. Тільки довівши вірність, народ дістане від бога винагороду. Так Танах тлумачив угоду («беріг») між богом та іудейським народом. Танах розповідає про створення богом Ягве світу і перших людей в раю — Адама і Єви, про перший злочин — вбивство Каїном брата Авеля, про те, як Ягве вирішив покарати людей за непослух потопом, а врятуватися дозволив лише праведнику Ноєві, про будівництво вавилонської башти — храму, присвяченого несправжнім богам, за що башту було зруйновано.
Складові Старого Заповіту:
а) П`ятикнижжя Мойсеєве (Буття, Вихід, Левіт, Числа, Повторення Закону)
б) Книги історичні
в) Книги повчально-поетичні ( Книга Йова, Книга Псалмів, Приповісті Соломона, Пісня над Піснями, Книга Екклезіаста)
г) Книги пророчі.
2. Новий Заповіт – Євангеліє («блага вість)
Історія виникнення Нового Завіту. На рубежі старого і нового літочислення наймогутнішою державою Середземномор’я був Рим. Часи були важкі, скрізь на завойованих землях стояли римські гарнізони і правили намісники імператора. У далекій римській провінції Іудеї, де намісником був Понтій Пілат, проповідував нове вчення Ісус. Він учив, що Бог розгнівався на людей і невдовзі покарає їх смертю, проте дасть їм вічне життя на тому світі, але не всім, а тим, хто визнає нові заповіді. Ці заповіді вимагали від людини милосердя, доброти і порядності: не вбивати, не красти, не заздрити, не свідчити неправдиво на ближнього, не чинити перелюбу. Не всі іудеї захотіли прийняти нове вчення, бо в їхній священній книзі Танах про це не було мови. Тому іудеї не вступилися за Ісуса, коли римляни його заарештували за проповіді. Ісуса розп’яли у передмісті Єрусалима на горі Голгофі. Ісус мужньо прийняв смерть: такою великою була його віра у власну правоту. Невдовзі почала поширюватися віра, що в образі Ісуса сам Бог відвідав землю. Вчення Ісуса про любов і милосердя, його слова про покарання всіх злих поступово розповсюдилися по всій імперії Ісуса називали Христом або Месією («божественний»). Так склалася нова віра – християнська.
Складові Нового Заповіту:
а) книги історичні (4 Євангелія(життя, смерть та воскресіння Ісуса Христа): від Марка, від Луки, від Матфія, від Іоанна; Діяння апостолів
б) послання апостолів ( Послання апостола Павла; Соборні послання)
в) пророча книга («Об’явлення Іоанна Богослова»)
Новий Заповіт – це оновлений союз Бога і людини, який полягає в тому, що Бог подарував людству Божественного Спасителя, Свого Сина Ісуса Христа.
Скільки Єванглій налічує Бібілія?
Євангеліє у християнстві — головна частина Нового Заповіту, який, в свою чергу, є частиною Біблії. Євангеліє містить розповіді про Ісуса Христа, його життя, вчення, смерть і воскресіння. Християнською церквою канонізовано (оголошено священними і включено до Нового заповіту) чотири Євангелії:
- Євангелія від Матвія
- Євангелія від Марка
- Євангелія від Луки
- Євангелія від Івана
Євангелія поділяються на канонічні (їх 4), тобто включені до складу Нового Заповіту, та апокрифічні (є 57 апокрифічних Євангелій) — ті, що не увійшли до канону.
Канонічні книги Святого Письма – біблійні книги, освячені та узаконені церквою.
Апокрифи – не канонізовані варіанти біблійних книг.
Притча — це невелике оповідання, що в алегоричній формі містить якесь повчання. В Євангеліях є багато притч: про сіяча, про закопані в землю таланти (Матвій, 13, 25), про загублену вівцю, про блудного сина (Лука, 15), про милосердного самаритянина та ін. Афоризм — це глибока, узагальнена, виражена в стислій формі думка, що спирається на життєво зрозумілу ситуацію. Афористичні висловлювання з Нового Заповіту увійшли до всіх європейських мов: Хто з мечем до нас прийде, той від меча і загине; Хто не працює, той не їсть; Не залишити каменя на камені; Не хлібом самим живе людина; Тайна вечеря. Продатися за тридцять срібняків. Іуда. Умивати руки. Шлях на Голгофу. Фома невіруючий. Вовк в овечій шкурі. Побудувати дім на піску. Зарити свій талант у землю. Знамення часу. Хто має вуха, нехай слухає. Камінь спотикання. Кесарю — кесареве, Богу — Богове. Книга за сімома печатками. Обтрусити порох з ніг своїх. Все таємне стає явним.
Розповідь про Біблію 5 клас
Біблія (від грецьк. «книга») – зібрання священних текстів. Складається із двох частин – Старого Завіту та Нового Завіту. Християни шанують обидві частини Біблії. Для юдеїв (іудаїзм) священною є лише перша. Старий Завіт містить перекази про давню історію єврейського народу.
Писання створювалося безліччю авторів упродовж тривалого часу.
- Старий завіт: мова оригіналу – давньоєврейська та арамейська (частина текстів); описує період від створення Всесвіту та людини до руйнування Єрусалиму; основна частина текстів розповідає про єврейський народ;
- Новий завіт: мова оригіналу – давньогрецька; описує життя, просвітницьку діяльність, смерть, воскресіння, піднесення Ісуса Христа; містить хронологічний опис життя апостолів (учні Христа); особливо виділяється одна книга-пророцтво про настання Апокаліпсису.
Тексти Нового Завіту досить зрозумілі, схожі на історичні хроніки, їхній повчальний зміст доступніший. А ось події Старого Завіту дійсно варто вважати біблійними оповідями: сакральними міфами, які служать уроком усьому людству.
Оповідей досить багато, тому розглянемо найвідоміші:
- Створення світу: Господь створив Всесвіт і все живе за шість днів, а на сьомий відпочивав після праці. Перший чоловік Адам був створений на шостий день;
- Вигнання з раю: Перша жінка Єва, спокушена Змієм, з’їла сама і вмовила Адама спробувати заборонений плід пізнання, за що Господь вигнав перших людей із Раю;
- Каїн та Авель: сини перших людей; Каїн позаздрив Авелю і вбив його, за що був покараний Богом і приречений на самоту;
- Всесвітній потоп: за гріхи людство було знищено потопом. Бог зберіг життя лише праведника Ноя, який за допомогою збудованого ковчега врятував свою сім’ю та всіх представників тваринного світу (кожної тварі по парі);
- Вавилонська вежа: люди запишалися і вирішили дістати до Небес, збудувавши вежу. Бог розділив людство на групи, які говорять різними мовами, щоб вони перестали розуміти один одного і не змогли зробити задумане;
- Мойсей: будучи немовлям, він врятувався завдяки Божій волі. Мати змогла сховати дитину (залишила в кошику в чагарниках очерету) від слуг фараона, який наказав вбивати усіх новонароджених ізраїльських хлопчиків;
- Перехід через море: ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм покинули Єгипет. На їхньому шляху було море. Не втрачаючи віри, Мойсей звернувся до Бога і води розступилися, пропускаючи людей на інший бік.
Вважається, що Бог передав Мойсею священні скрижалі, на яких було викарбовано десять заповідей – основних Божественних законів, обов’язкових для виконання.
У Новому Завіті розказана історія народження та життя Ісуса Христа – Сина Божого. Він навчав людей творити добро, воскресив мертвих, виліковував хворих. Він мав багато учнів, які розповсюджували його вчення. Але священники та правителі помітили в Ісусі небезпеку для релігії та влади. Вони злякалися того, що прості люди слухаються Сина Божого та йдуть за ним.
Учень Ісуса Юда продав ворогам власного наставника за 13 срібників. Ісуса судили і після цього розіп’яли на горі Голгофі на хресті. Але Син Божий воскрес і з’явився перед своїми послідовниками, і цим довів, що його вчення є справедливим і правильним.
Біблія дуже цікава книга, з якої можна отримати багато значущої та корисної інформації.
Спасибо.нашол всё что надо!!!!!!!!!!