Сезонні явища у житті рослин

На більшості територій земної кулі постійно змінюються сезони року – весна, літо, осінь, зима. Рослинні організми відчувають зміни навколишнього середовища і це спричиняє їхні власні періодичні зміни, які допомагають пристосуватися до тих чи інших умов. Сезонні періодичні явища в житті рослин вивчають за допомогою фенології.

Сезонні явища у житті рослин

Сезонні зміни в природі – періодичні явища, повторювані щорічно в одній і тій же послідовності. Пори року характеризуються різними світловими і температурними умовами, що визначають хід змін життєвих процесів рослин.

Фенологія це — наука про сезонні явища в природі. Вона реєструє та вивчає періодичні явища в живій та неживій природі, що пов’язані зі змінами сезонів. Зазвичай розрізняють чотири сезони: весну, літо, осінь і зиму. Залежно від сезону в дерев, кущів і трав змінюються зовнішній вигляд, процеси росту та розвитку.

Сезонні зміни у житті рослин весною

Навесні збільшення тривалості дня для рослин є сигналом до розпускання листків, цвітіння і плодоношення. Зміну тривалості світлового періоду доби сприймають листки. В них утворюються речовини, що зумовлюють розвиток квіткових бруньок.

Весну поділяють на три періоди:

1 – рання весна — поява таловин, зникнення снігу на полях, цвітіння ранньоквітучих рослин-первоцвітів, початок сокоруху;

2 – середня весна (квітуча) — триває до зацвітання черемхи;

3 – пізня весна — відцвітає бузок, починає колоситися жито, відцвітають яблуні.

Сезонні зміни у житті рослин влітку

Астрономічний початок літа 21—22 червня — день літнього сонцестояння. Наявність великої кількості тепла, вологи, світла сприяють активному розвитку рослин. Більшість дерев, на яких достигає насіння запасають органічні речовини. Велика кількість кущів і дерев цвіте.

Літо поділяють на три періоди

1-ий – початок літа — на луках з’являються квітучі трави (волошки, дзвоники, ромашки тощо), у лісах зацвітає малина, у водоймах — глечики, у садах — садовий жасмин. У народному календарі червень називаютьрізноцвіттям. Починають дозрівати суниці, з’являються літні гриби.

2-ий – середина літа –  починається із зацвітання липи й триває звичайно до середини серпня. Дозрівають плоди вишні, чорниці, малини, смородини, аґрусу, черемхи тощо. На полях закінчується збирання озимих.

3-ій – кінець літа – триває від середини серпня до середини вересня, до перших заморозків. Це пора грибів, яка припадає на кінець літа й початок осені. У лісі дозрівають горіхи, починають жовтіти листки в липи й опадати листки в берези.

Сезонні зміни у житті рослин восени

Осінь — пора збирання врожаю. Восени в більшості рос­лин, у тому числі й багаторічних, достигають плоди і насіння. Листя багатьох дерев і кущів змінює забарвлення, а потім опадає: відбувається листопад.

Осінь поділяють на два періоди:

– перший період – від перших заморозків на грунті до кінця листопаду – золота осінь, коли змінюється забарвлення листків і починається листопад. Листопад рятує рослину від висихання, від ламання гілок, через листки виводяться непотрібні рослині речовини. У першій половині жовтня повністю втрачають листки черемха та в’яз, потім липа, клен, ясен, ліщина, осика… У другій половині жовтня – горобина, калина, вільха, бузина, верба… Важливо знати послідовність дозрівання насіння деревних і чагарникових рослин, щоб допомогти школярам в організації їх збирання.
– другий період – з кінця листопаду до замерзання водойм – характерний перехід осені до зими.

Восени можна спостерігати деякі цікаві явища, наприклад, повторне цвітіння рослин. Можна побачити квітучу білу акацію, калину, горобину, квітки на яблуні та груші. Зацвітають трав’янисті рослини: ромашка, конюшина, волошка, кульбаба… Повторне цвітіння пов’язане з настанням теплої осені, коли сплячі бруньки йдуть у ріст і починається новий цикл розвитку. Використовуючи це явище селекціонери вивели нові сорти різних рослин: полуниць, троянд, які цвітуть і плодоносять ціле літо.

Сезонні зміни у житті рослин взимку

Астрономічний початок зими 21—22 грудня — день зимового сонцестояння. У цей час на північну півкулю припадає найменша кількість сонячних променів. Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніг, як поганий провідник тепла захищає рослини від переохолодження. Однорічні рослини гинуть залишаючи насіння, яке здатне витримувати наднизькі температури (-270 °C). У багаторічних рослин гине наземна частина, а підземна залишається (коріння, бульби, цибулини). Стовбур і гілки дерев вкриті корою, у якій протягом життя відкладається особлива кіркова тканина, яка відмокає й заповнюється повітрям й зберігає від переохолодження стовбур.