“Сто тисяч” прислів’я та приказки
Запас біди не чинить,
Береженого Бог береже,
Що з воза впало, те пропало,
Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість,
Не такий чорт страшний, як його малюють.
Хоч голий, та веселий.
Поживишся скибкою, як собака мухою.
Все він зна — тільки нічого не робе.
Жид — то діло, а Копач — морока». (Калитка)
Лупи та дай.
Вчений поки бога змалює, то чорта з’їсть.
Гроші — гроші всьому голова.
Вік живи, вік учись.
“Сто тисяч” фразеологізми з твору
Цапом скакати,
Без ліку,
Зайці в голові,
Лизати руки,
Не буде часу і вмерти.
Голий як бубон.
Не з полохливого десятка.
Землі під собою не чув,
На глум піднімаєте,
У чорта очі на лоба повилазять,
Не з полохливого десятка,
Не покладаючи рук.
Раденький, що дурненький
“Сто тисяч” художні засоби
- Окличні речення (Прямо, як іржа, точить мене ця думка! Оце вони! Добре, їду! Заживем!).
- Лайливі вислови (Ні світ, ні зоря вже й жереш…), (Ах ти ж, відьма чортова, то ти оце мене дратувать заходилась, та я…»).
- Діалектизми, просторічні слова (Ах ти ж погань! Мужва репана! Празник, тьопаться, іменно так).
- Порівняння (Як сизі голуби).
- Прокльони (Бий, бодай тобі руки посохли! Бодай ти пропав, харциз).
- Гіпербола (Робітники їдять, як сарана. Калитку розіпре грошвою. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають).
- Пестливо-зменшувальні слова (містечко, умиваннячко, узуваннячко, цілісінький, раденький, що дурненький, кругленький).
- Повторення («Грошi, грошi, грошi!»)
