Образ Андрія в повісті “Тарас Бульба” – один з головних героїв повісті М. В. Гоголя. Образ Андрія з цитатами (цитатна характеристика) наведені в цій статті.
“Тарас Бульба” характеристика Андрія
Андрій – молодший син козацького полковника Тараса Бульби, брат Остапа. Андрій на відміну від свого брата не марив боями і битвами, ставився до них більш байдуже. Коли вони з братом навчалися в Київській академії, він був вигадливішим за брата. Подейкували, що йому все сходило з рук. Цей герой легко захоплювався мирськими розвагами і любив жінок. Останнім часом всі його думки займала одна польська панночка, з якою він познайомився в Києві. Вони бачилися лише кілька разів. Одного разу він навіть пробрався до неї в кімнату через камінну трубу, але почувши стукіт у двері, був змушений сховатися. Коли біда минула, служниця панночки, татарка вивела його через сад. Потім вони знову бачилися в костелі.
Він не менш брата і батька любив вітчизну. Однак заради любові став здатний змінити свої погляди. Коли під час облоги міста Дубно до нього підійшла та сама татарка, служниця його панночки, і попросила принести їм їжі, він не вагаючись ні хвилини, зібрав необхідну провізію і відправився на допомогу коханій. Вона замінила йому все: і вітчизну, і сім’ю, і друзів. Заради неї він навіть пішов в бій проти рідного батька. У цій битві він і загинув. Доля цього героя сумна і трагічна. Адже він загинув від руки власного батька, який довго ще дивився на бездиханне тіло свого сина-зрадника. Тарас Бульба так і не зміг пробачити сина, навіть дізнавшись, що це було заради кохання.
“Тарас Бульба” цитатна характеристика Андрія українською
Зовнішність, портрет Андрія: «…два дюжие молодца, ещё смотревшие исподлобья, как недавно выпущенные семинаристы. Крепкие, здоровые лица их были покрыты первым пухом волос, которого ещё не касалась бритва».
Відношення до навчання: «Он учился охотнее и без напряжения… Он был более изобретателен, нежели его брат…»
Характер: «Андрий имел чувства несколько живее и как-то более развитые… чаще являлся предводителем довольно опасного предприятия и иногда, с помощью изобретательного ума своего, умел увертываться от наказания». Володів важким і сильним характером.
Юнацькі мрії: з одного боку, кипів бажаннями подвигів, але іноді любив помріяти і побродити на самоті вулицями Києва.
Поведінка під час бою: «Андрий весь погрузился в очаровательную музыку пуль и мечей. Он не знал, что такое значит обдумывать, или рассчитывать, или измерять заранее свои и чужие силы».
Ставлення до товариства: зрадив товаришів, побачивши голод, злидні, страждання людей охопленого козаками міста, нещастя коханої полячки.
Відношення до особистого щастя: мріяв про особисте щастя.
Близькість з батьками: ближче до матері, мріє про кохання, прагне до особистого щастя.
Цитати до образу Андрія
- Андрій, мав живішу і трохи тоншу вдачу. Він був беручкіший до науки й опановував її легше, ніж тяжкі, дужі натури. А ще він був меткіший од свого брата; частіше верховодив у найнебезпечніших витівках і не раз завдяки своєму спритному розумові відкручувався від кари.
- Він також горів жадобою лицарського подвигу, але в душі його знаходилося місце і для інших почуттів. Потреба кохання гостро спалахнула в ньому, як тільки минуло йому вісімнадцять років.
- Молодий бурсак скипів: з несамовитою відвагою ухопив він своєю дужою рукою за заднє колесо і зупинив колясу.
- Він був дуже гарний на вроду.
- – А що мені батько, товариші й вітчизна? – мовив Андрій, стрепехнувши головою й випроставши стрункий, як явір над водою, свій стан.
- – Україна? Хто дав мені її за вітчизну? Вітчизна є те, чого шукає наша душа, що для неї наймиліше. Моя вітчизна – ти! Ось моя вітчизна!
- Попереду полку летів лицар, дужчий і кращий за всіх. З-під мідяного шолома вибивався неслухняний чорний волос…
- Як колос пшеничний, підрізаний серпом, як молоде ягня, що почуло під серцем смертельне лезо ножа, схилив він голову й упав на траву, ані слова не промовивши.
- Він і мертвим був прекрасний; мужнє лице його, ще недавно повне сили й непереможного для жіночого серця чару, і тепер виявляло чудову красу; чорні брови, як жалобний оксамит, відтінювали його зблідлі риси.
Вивчається просто на зарубіжній та там на російській і тут так само
вивчаеться не на зарубіжній , а українській літературі Тому зробіть цитати на українській
Точно
Нам же надо это написать в тетрадь на украинском языке,а тут на русском
Дякую, дуже допомогло)