Цікаві факти про Стародавню Грецію

У Греції розташована найстаріша столиця Європи – Афіни. Саме у Греціїї зародилася демократія, там винайшли театр. Крім того, жінкам не дозволялося брати участь або дивитися стародавні Олімпійські ігри. Цікаві факти про Стародавню (Античну) Грецію, про життя греків, культуру, архітектуру та звичаї зібрані в цій статті.

Цікаві факти про Стародавню Грецію

Стародавньої Греції ніколи не було

Хоча ми використовуємо цей термін для охоплення грецькомовної цивілізації, у той час ніколи не існувало фізичної країни під назвою Греція. Натомість цивілізація складалася з міст-держав, таких як Афіни, Спарта, Коринф і Фіви. Ці грецькі міста-держави керували собою за допомогою власних законів, урядів і армій.

1. Давня Греція є батьківщиною демократії, проте навіть в 4 столітті до нашої ери людям довелося платити гроші для того, щоб вони могли брати участь у виборах.
2. Давня Греція також є батьківщиною театру. У театрі того часу було два жанри: сатира і драма. Назва «сатира» бере свій початок від сатирів, тобто лісових божеств, життєрадісних істот з цапиними ногами, а також демонів родючості. Сатири є істотами бешкетними, похітливими і великими любителями випити. Сатира в давньогрецькому театрі носила такий же вульгарний характер з сальними жартами. Драматичні ж постановки тривали протягом декількох годин і були воістину трагічними, з великою кількістю смертей і різних страждань. Грали ж в театрі Стародавньої Греції тільки чоловіки. Якщо у актора була роль красивої дівчини, то він одягав на обличчя білу маску. Якщо ж некрасивої – то жовту. Дивитися спектаклі в театрі могли також тільки чоловіки. В театр глядачі приносили з собою пиття і їжу.
3. За уявленнями давніх греків, для того, щоб потрапити в царство мертвих, тінь померлої людини повинна була перетнути одну з чотирьох річок, які оточували царство Аїда – Ахеронт, Стікс, Піріфлегетон або Кокіті. Харон, службовець перевізником тіней мертвих через ці річки, був похмурим, але енергійним старцем в брудному лахмітті. За свою послугу він вимагав з кожної тіні певну плату в один обол. У зв’язку з цим родичі покійного клали йому під язик монетку. Це називалося в ті часи «правом мертвих». Крім цього, в руку небіжчика вкладався медовий коржик. Він потрібен був, щоб умилостивити Цербера з трьома головами, який охороняв вхід в царство мертвих. Якщо ж ніхто з родичів не клав монету померлого, то його тінь була приречена коротати весь свій час на березі.
4. Є одна помилка, пов’язана з легендою про Діогена, який жив в бочці. Діоген не міг би жити в бочці, так як в той час стародавні греки просто-напросто не вміли їх робити. Притулком філософу Діогену послужив глиняний посуд, який називається «піфос». Як правило піфоси висотою близько 1,5 – 2 метрів повністю закопували в землю для збереження зерна.
5. За свідченням багатьох авторів античності, солдати Стародавньої Греції носили особливі обладунки, мали назву «ліноторакс». Навіть сам Олександр Македонський був зображений в подібних обладунках на мозаїці з Помпей. Найпопулярніша у істориків версія свідчить, що ліноторакс був виготовлений з декількох шарів льону, які скріплювалися між собою клеєм. Вчені університету Вісконсіна Університету відтворили подібний матеріал, враховуючи матеріали та технології, які були доступні в той час. В результаті вони виявили, що подібний одяг прекрасно захищає від ударів холодною зброєю і пострілів з лука.
6. Парфенон– білосніжний храм, який височів над морем і землею був побудований як храм богині Афіни, покровительки великого міста Стародавньої Греції. Гігантська статуя богині стояла поблизу від храму. Її блискучий в променях сонця позолочений шолом служив подобою маяка для кораблів, що підходять до міста. Від Парфенона починалися широкі сходи з мармуру. Вони була оточені храмами і портиками; сходи спускалася до ринкової площі міста, «агори». Вдень тут кипів натовп продавців і покупців, а ввечері торгівля стихала, грецький народ збирався тут, щоб обговорити справи і дізнатися останні новини. Також тут відбувалося народне зібрання раз в десять днів.
7. Стародавні греки не вміли плавати і боялися моря. Плавати вони могли тільки уздовж узбережжя, відкритого моря вони остерігалися. Якщо ж берега ж не було видно, вони впадали в істеричний стан і молили богів про своє спасіння.
8. Греки носили пов’язки на стегнах. Був випадок, коли один з бігунів на Олімпійських іграх втратив пов’язку, але при цьому прибіг першим. Після цього всі учасники ігор стали бігати голими, втім, і ходили голими теж часто. Все це було від того, що греки в ті часи не знали сорому. Взагалі таке поняття, як сором з’явилося вже в Середньовіччі, коли попи стали спільно вселяти людям, що голе тіло є чимось непристойним.

Переможців давньогрецьких Олімпійських змагань коронували вінками, сплетеними з оливкових гілок.

9. Слово «педагог» бере свій початок з Стародавньої Греції. Воно має дослівне значення – «провідний дитини». Але в ті часи називали так не вчителя, як зараз, а раба, який повинен був вести дитину в школу і приводити назад. Найчастіше в педагоги вважали за краще брати рабів, які були непридатні для будь-якої іншої роботи, але відрізнялися вірністю дому. Обов’язком педагога були охорона свого вихованця, а також збереження його морального і фізичного здоров’я. Крім цього в обов’язки педагога входило навчання дитини найпростішим речам, до того моменту, як підопічний надійде в школу.

10. Грецьке слово scole, від якого відбулося наше сучасне слово «школа», позначає дозвілля, відпочинок, неробство. Однак зараз це слово позначає навчальні заклади, в яких відбувається головна робота школярів, а аж ніяк не відпочинок. Як це відбулося? Почалося все в Стародавній Греції, в I столітті до н.е. У місцях громадських стали зводити лави напівкруглої форми, які були призначені для відпочинку. Люди могли посидіти на них, поговорити по душам. Згодом ці лави стали улюбленим місцем ораторів, у них стали з’являтися постійні слухачі, а раніше лавки, які були призначені для дозвільного відпочинку, раптом стали місцем напружених і тривалих дискусій. Коли подібні зустрічі «учнів» і «вчителів» стали носити постійний характер, виникла необхідність створення навчальних закладів, що діють на постійній основі, зі своїми власними приміщеннями. За традицією закладу стали називати «Схолії».

11. Скромний Йо-Йо вважається однією з найдавніших іграшок в історії, і винайдена вона була саме в Стародавній Греції.

12. У Стародавній Греції викорчувати або пошкодити оливкове дерево вважалося злочином.

13. У Греції виникли жанри комедії та трагедії.

14. Марафон отримав свою назву від давньогрецького бігуна Фідіппіда, який пробіг 25 миль від Марафону до Афін, щоб сповістити про перемогу Греції над персами.

15. Стародавні греки вечеряли лежачи на боці.

16. Столиця Греції Афіни існує вже 7000 років, що робить її одним із найстаріших міст Європи.

17. Вино в стародавній Греції не пили, як сьогодні. Вони розводили його у співвідношенні води до вина 3:1.

18. Стародавні греки знайшли креативне застосування сечі, яке включало засіб для відбілювання зубів, рідину для полоскання рота, загоєння ран і прання одягу.

19. У стародавній Греції вчителі займали поважне місце в суспільстві, а вчителі музики отримували найвищу зарплату з усіх учителів.

20. Кинути яблуко жінці в Стародавній Греції було способом пропозиції вийти заміж. Якщо вона зловила це, це означало, що вона дає згоду.

Тривалість життя стародавніх греків

Часто вважають, що середній вік людей, які жили в давнину, становить близько 35 років. Однак цей середній вік враховує померлих при пологах і полеглих у боях. Для тих, кому пощастило вижити, і дожити до 30 років, шанси на те, що вони проживуть довше, значно підвищилися, особливо в заможніших класах.

Можливо, це пов’язано зі здоровим середземноморським харчуванням, загальною культурою рухової активності, хорошою системою санітарії.

Наприклад, за словами філософа Сенеки, Платон  помер у віці 81 року. Ісократ, відомий грецький оратор, прожив ще довше і помер у віці 102 років.

Афіни були батьківщиною демократії

У 507 році до нашої ери афінський лідер Клісфен запровадив політичні реформи під назвою demokratia, або «правління народу».

Грецька демократія в період класичних Афін була прямою, а не представницькою. Брати участь міг дорослий громадянин чоловічої статі (не раб) віком від 20 років, і це було обов’язком.  Ця демократія проіснувала лише 185 років.