Чи знаєте ви щось цікаве про Великдень? Цікаві відомості про Великдень ми зібрали в цій статті.
Цікаві факти про Великдень
На Русі народні гуляння на Великдень, з хороводами, іграми тривали в різних місцевостях від одного дня до двох-трьох тижнів і називалися Червона Гірка. Під народну музику люди водять величезний хоровод – «коло» в Болгарії, «Варош» або «Народні сабор» в Сербії, «таферіч» у Боснії.
У Болгарії сотні виготовлених перед Великоднем великих і маленьких глиняних горщиків оздоблених добрими побажаннями скидаються з верхніх поверхів в ознаменування великодньої перемоги над злом. Будь-який перехожий може взяти черепок від розбитого горщика на щастя.
У Україні та Сербії крашанками «христосуються» – розбиваючи по черговості різні кінці, так само як люди христосуються тричі на щоки. Діти влаштовують «покатушки» – у кого яйце далі покотиться.
Великоднє фарбоване яйце в означає нове життя, відродження. Крашанки раніше катали по землі, щоб вона була родючою, клали в праву руку померлим на Великдень людям, фарбовані яйця берегли протягом року, щоб використовувати як захист будинку від пожежі і посівів від паразитів.
У деяких країнах Європи та Північної Америки існує звичай вранці Великодня ховати великодні яйця. Діти прокинувшись вранці, тут же починають обшукувати весь будинок у пошуках яєць. У результаті пошуків малюки виявляють «гніздо» пасхального кролика з безліччю різнобарвних яєць. Великодній заєць як символ родючості і багатства став символом Великодня в Німеччині з XVI століття і з тих пір поширився по всьому світу. У вигляді зайчиків роблять іграшки та солодощі, а також сувеніри.
Задовго перед Великоднем на головних площах європейських міст відкриваються Великодні ярмарки, де можна купити речі, зроблені своїми руками. Мости і фонтани прикрашаються зеленню і різнокольоровими яйцями, символізуючи Великодні струмки – Оновлення та Весну Радості. У багатьох двориках можна побачити кущі та дерева, прикрашені яйцями і різними персонажами, на зразок Різдвяної ялинки.
На Україні у Великодній понеділок хлопці обливають дівчат водою, дівчата «мстять» у вівторок. У Франції в понеділок дружини можуть побити чоловіків, а ті їм у вівторок можуть відповісти.
В Україні є звичай відвідувати на Великдень могили родичів. У той же час за традицією в Православній Церкві у зв’язку з радісним днем Великодня припиняється поминання покійних на всю Світлу седмицю. На десятий день після Великодня відзначається батьківський день – Радониця.
У більшості європейських країн Страсний тиждень і тиждень після Великодня є шкільними та студентськими канікулами. Багато європейських країн, а також Австралія відзначають Великдень і Пасхальний понеділок, як державні свята. В Австралії, Великобританії, Німеччині, Канаді, Латвії, Португалії, Хорватії та більшості латиноамериканських країн державним вихідним також є Страсна п’ятниця. Все Великоднє триденство – державні свята в Іспанії.
Ще задовго до появи Христа давні народи вважали яйце прообразом Всесвіту – з нього народився світ. Ставлення до яйця як до символу народження відбилося у віруваннях і звичаях єгиптян, персів, греків, римлян. У слов’янських народів, які прийняли християнство, яйце асоціювалося з родючістю землі, з весняним відродженням природи.
Звичай фарбувати яйця пов’язаний з ім’ям римського імператора Марка Аврелія. У день, коли народився Марк Аврелій, одна з курок, що належали його матері, нібито знесла яйце, позначене червоними крапками. Щасливе передвістя було витлумачено як народження майбутнього імператора. З 224 року у римлян стало звичаєм посилати як привітання один одному пофарбовані яйця. Християни перейняли цей звичай, вклавши в нього інший зміст: червоний колір має особливу силу, бо яйце у великодні свята забарвлене кров’ю Христа.
Інша легенда фарбування яєць свідчить: після смерті Христа сім іудеїв зібралися на бенкет. Серед страв були смажена курка і зварені круто яйця. Під час бенкету один з присутніх, згадавши про страченого, сказав, що Ісус воскресне на третій день. На це господар будинку заперечив: «Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він воскресне». І в ту ж мить яйця змінили колір, а курка ожила.
Третя легенда стверджує, що це Діва Марія, щоб розважити немовляти Ісуса, першою почала фарбувати яйця.
Ще одна легенда пов’язує цей звичай з ім’ям французького короля Людовика Святого, натхненника хрестових походів. Звільнений з полону, він готувався повернутися на батьківщину. Перед його від’їздом був влаштований бенкет, на якому серед інших наїдків були яйця, розфарбовані в різні кольори.
Прихильники раціонального підходу переконані, що вся справа в тваринах, вірніше, курячих, інстинктах і сорокаденний піст. Протягом посту не можна було вживати в їжу багато продуктів і яйця в тому числі. Однак християнський календар абсолютно не мав ніякого значення для курочок-несучок, які продовжували нестися з колишньою активністю. Народ, бажаючи зберегти яйця, варив їх, а щоб не плутати з не вареними – офарблював, переважно використовуючи натуральні барвники. Незабаром нагальна потреба перетворилася на чудовий ритуал, супроводжуючий пасхальне свято.
Офіційна християнська версія- За часів римського панування було прийнято, відвідуючи імператора, приносити йому дар. І коли бідна учениця Христа, свята Марія Магдалина прийшла в Рим до імператора Тиверія з проповіддю віри, то подарувала йому просте куряче яйце. Тіверій не повірив у розповідь Марії про Воскресіння Христа і вигукнув: «Як може хтось воскреснути з мертвих? Це так само неможливо, як якби це яйце раптом стало червоним ». Тут же на очах імператора відбулося диво – яйце стало червоним, засвідчуючи істинність християнської віри. І Тіверій вигукнув: «Воістину воскрес!».
дякую