Цитатна характеристика Єремії Вишневецького допоможе розкрити образ цього героя. Цитати до образу Єремії з твору “Князь Єремія Вишневецький” підібрано нижче.
Цитатна характеристика Єремії Вишневецького
Князь Єремія Вишневецький – це головний герой твору Івана Нечуя-Левицького.
“Насуплене та якесь вовкувате і ніби звіркувате княжа привіз до нас оцей князь, але ж безлічні маєтності князів Вишневецьких… Це княжа – не дуже похиле дерево…але ж сила грошей…Ой, коли б залучити оце звіря до свого табору, щоб воно часом потім не наробило нам клопоту. Борони, Боже, як воно часом піде слідком за Кршитофом Косинським та Наливайком!” – Вінцентій про молодого княжича.
“пристав до католицької віри, кинув українську мову і сполячився” – Опис Єремії після закінчення колегії.
“Як не присудите мені Гадяча й Хорола, то я дамся вам взнаки: я порубаю на шматки і Конецпольського, і всіх панів, що воюватимуть за його, й самого короля”
Відношення Єремії до демократичних порядків на Січі: “Україна з гетьманством, з козаками мені не припадає до вподоби. Якась там нікчемна, гидка чорнота, якийсь там Грицько, якийсь Павлюк крикне тобі в вічі: «Клади булаву! Якийсь Крутихвіст, якийсь Задериморда скине тебе з гетьманства й видере з твоїх рук булаву. Плюнути мені на такі ради! Не варті вони княжої слини! Я сам візьму свою булаву і ні перед ким не покладу її. Моя гетьманська булава – то землі безмірні, безліч грошей, військо…Це багато вартіше за якусь гетьманську булаву. Козацькі порядки, козацький мужицький уклад противні мені! Я їх ненавиджу. Польща – це рай задля панів: там і тільки там у Польщі моє царство, моє панство… Козаків, їх гетьманів, усю Україну треба знищити і вбити насмерть… Але треба задля цього маєтностів силу! Грошей силу! Війська силу! Я повигоню з Лубенщини усіх, навіть польських панків та панів, повидираю в їх землі силою, зберу військо, стану міцно на Дніпрі, потім піду далі, стану в Варшаві, викину свій стяг, стяг козаків Вишневецьких, Ольгердовичів! І тоді нехай потягається зо мною магнатство! Нехай повойдується зо мною сам король!”. Єрема не був впевнений, що він взагалі може бути вибраний гетьманом, звідси і така ненависть та опльовування звичаїв рідної землі.
Дика жорстокість Єремії, його садизм і цинізм, похваляння у присутності Тодозі знущанням над її земляками змальовано в такому уривку: “Йдучи стежкою, Єремія оповідав Гризельді, як його піддані в Немирові збунтувались проти його, не пустили його посланця в місто, як він страшно покарав немирівців, розпилював, розрубував пополовині, здирав з живих шкуру, саджав на залізні палі, обливав окропом. Тодозя все те чула і ніби завмерла, слухаючи оповідання про страшну кару над немирівцями. На неї вперше напав страх, найшло каяття, що вона покохала страшного чоловіка, покохала страшного катюгу України…”.
” – Теперечки в цей час я й сам не вгадаю, кого я більше ненавиджу: чи козаків, чи магнатів, – ворушилась думка в Єреміїній голові. – Було б добре, якби пани побили козаків. Але було б ще краще, якби й козаки дали прочуханки отим нікчемним Домінікам, Конецпольським, Корецьким, Оссолінським. Нехай би знали, як нехтувати мною. Поминули мене! Вирвали з моїх рук честь, славу побідника! Вирвали з моїх рук скипетр і корону! Але доведеться їм поклонитись мені!”.
Єремія “забув прохання й благання матері, зрадив Україну, став перевертнем, одступив од своєї віри й мови”, проте так і не став “першим на всю Польщу, на всю Україну”, а тільки зганьбив славний рід і свого діда, героя України, козацького гетьмана Дмитра Вишневецького, засновника першої січової фортеці на Хортиці
” – Вона буде моєю, повинна бути моєю, хоч би мені довелося змести з землі й її хату, й її оселю, і тітку Мавру, і брата, хоч би довелось кров’ю залити її леваду, – думав Єремія, стискаючи кулаки од вогню, що наливав його серце”.
” – Здоров був, князю Яремко! Здоров був, кате України! – крикнув несамовито Кривоніс і летів просто на Єремію, піднявши криву шаблю вгору”.
“І князя Єремію покинула мужність. Він повернув назад коня якось механічно, несамохіть, і раптом кинувся навтікача. Дорогий кінь неначе й сам почував, що на князя наполягає щось страшне, непереможне, непоборне…”.
Аналіз твору “Князь Єремія Вишневецький” допоможе краще підготуватися до уроку та дізнатися про інших героїв.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
