Твір з фразеологізмами

Твір з фразеологізмами про літо, про осінь, про школу та навчання написати можна використовуючи подані варіанти.

Твір мініатюра з фразеологізмами

Твір про літо

Літо. Вранці встав я ні світ ні зоря. Вирішив не бити байдики, а зайнятися корисною справою. Не можна витрачати даремно дорогоцінний час, це я зарубав собі на носі. Вирішив з ранку піти на риболовлю, але чи зловлю щось – це вилами на воді писано. Треба хоча б взяти приятелів.

Мишко і Сашко – друзі не розлий вода. Ось з ними й піду. Але Мишко любив загрібати жар чужими руками і не став готувати все необхідне. Сказав так: “Ти кашу заварив, ось і роби все сам”. Риби ми не спіймали, але весело провели час.

Твір з фразеологізмами  про моє шкільне життя

Одного разу на уроці я бив байдики і все прослухав. Коли мене викликали до дошки, я не зміг дати відповідь на запитання. Нічого не міг відповісти, я був ладен провалитися крізь землю. Учитель поставила двійку в журнал, я сів у калюжу.

Подумав: «Час від часу не легше». Вдома у мами волосся стало дибки, коли вона дізналася про мою невдачу. Весь тиждень я крутився як білка в колесі, щоб виправити оцінку. Коли виправив, піднісся духом. Тепер на уроках я завжди уважно слухаю вчителя. Щоб отримати знання, я готовий гори рухати.

Твір з фразеологізмами про школу

Оля, Маша і Катя добре вчаться, як білки в колесі крутяться. Книжок багато читають, завжди завдання всі виконують. На уроках все розуміють, відчувають крила за плечима. Але є і такі дівчатка, які вчитися не хочуть, а в школі байдики б’ють. Ходять задираючи ніс. Ніхто не розуміє, чим вони пишаються. Їх звуть Іра та Віка.

Одні дівчата працюють не покладаючи рук, а інші ледарюють. Одні доб’ються свого, а інші так і будуть постійно сідати в калюжу і потрапляти в халепу.

Твір з фразеологізмами про зиму

Оксана летіла як вітер додому, перебуваючи на сьомому небі від щастя, адже завтра в школі має відбутися новорічний бал-маскарад, якого вона так довго чекала з завмиранням серця. Вдома її чекала мама, яка всю ніч не покладаючи рук і не стуливши очей готувала святковий костюм для дочки.

Оксана і гадки не мала, який костюм на цей раз зшиє її улюблена матуся. Минулого року на новорічному святі вона була в костюмі Мальвіни, за який отримала перше місце. Тому зараз їй також хотілося знову бути на висоті.

Прибігши додому, вона побачила у своїй кімнаті чудовий яскраво-оранжевий, костюм золотої рибки. Він був дуже гарний, весь розшитий блискітками. Вона ще раз переконалася, що у мами золоті руки.

-Спасибі, матусю! – не тямлячи себе від щастя, скрикнула Анечка. Їй не терпілося приміряти костюм. Не було сумнівів, що «золота рибка» буде однією з кращих на маскараді, залишалося лише пришити плавники і прикрасити корону. Мама, не втрачаючи часу, взялася до роботи. Дочка теж не хотіла сидіти склавши руки, хоча ходила вже навколо мами як сонна муха.

-Швидко спати, тобі потрібно виспатися, – сказала мама.

Оксана пройшла в спальню, і спала всю ніч без задніх ніг. Їй снилося, що на маскараді вона отримала головний приз за свій незвичайний костюм. Прокинувшись рано-вранці, Оксана побігла в кімнату мами. На ліжку, переливаючись блискітками, лежав маскарадний костюм.

На маскарад Оксану збирала вся родина. Всі захоплено дивилися на «Золоту рибку».

І ось двері школи відчинилися перед юрбою дітей, які з цікавістю розглядали чудово прикрашений зал, та й один одного. Всі були радісні, веселі.

Оксанка своїм вбранням всіх вразила, а в кінці свята під оплески присутніх в залі одноголосно була визнана королевою балу. Їй вручили головний приз – велику енциклопедію про тварин.

«Дякую, мамо! Як я тебе люблю! »- прошепотіла дівчинка, оглядаючи зал щасливими очима.

Твір з фразеологізмами про літо

Моя улюблена пора року – це літо. В цю пору можна досхочу байдики бити, і ніхто тобі слова не скаже, бо  канікули. Можна викинути з голови навчання і гуляти на свіжому повітрі з друзями, поїхати на море. Вже в червні я б за милу душу поїхав би на відпочинок, але у мами з татом відпустка мала бути аж у серпні. Тому, щоб не пасти задніх восени у школі, перші літні місяці я робив шкільні завдання, читав книги.

А потім ми поїхали на узбережжя Чорного моря. Але жили ми не в санаторії, батьки від’їхали дуже далеко від населених пунктів – туди, де Макар телят не пас. Жили ми у справжньому наметі, вдень купалися у теплому морі та готували їсти на вогні, а вечері слухали спів цвіркунів.

Твір з фразеологізмами про осінь

Одного осіннього дня ми вирішили з друзями не бити байдики, а піти до лісу по гриби. Але Петро був важкий на підйом і залишився вдома. У нас вуха пухнули, коли він шукав причину не йти з нами.

Ліс зустрів нас чудовою природою, навколо було тихо-тихо.  Ми були на сьомому небі від щастя. Раптом попереду затріщали гілки. «Медвідь», – подумали ми. Усі почали тікати без задніх ніг. Здавалося, за нами аж дим іде. Хоча ми не боягузи, але у нас зуб на зуб не попадав. Іван заткнув усіх за пояс. Він зупинився й сказав, що потрібно брати бика за роги та дізнатися, хто нас налякав.

Ми повернулися й побачили звичайного зайця. Веселим сміхом ми відвели душу. А Іван почав дерти кирпу. Правду говорять, що у страху великі очі. Та грибів ми все ж назбирали, хоча й не дуже багато.