«Вафельне серце» скорочено

Марія Парр «Вафельне серце» скорочено читати повість українською варто, щоб згадати головні події та героїв.

«Вафельне серце» короткий зміст

Головні герої:

• Трілле – дев’ятирічний хлопчик, дуже добрий, відкритий, справжній друг.
• Лена Лід – подруга Трілле, жвава та бешкетна дівчинка дев’яти років.

У норвезькій бухті під дивною назвою Тріски-Матільди в невеликому селищі живе хлопчик, якого батьки назвали “великим” ім’ям Теобальд Родрік Даніельсен Уттергорд, але, на щастя, поки він маленький, його можна називати просто Тілле. Тілле дуже дружний з дідусем і бабусею, яку він кличе баба-тітка. А ще у Тілле є подружка однокласниця Лена Лід. На відміну від спокійного слухняного Тілле Лена суще бісеня: ніколи не сидить на місці, завжди вигадує різні витівки, то канатну дорогу, то спалювання відьом, то гру в війну з фашистами. За ці витівки Лене і її вірному Тілле сильно дістається від дорослих. Лена мріє, щоб у неї був тато.

Лене і Тілле продовжують вигадувати собі пригоди – то стануть шукати Лене тата за допомогою оголошення «візьмемо тата в хороші руки» в магазині, то поїдуть у місто грати на вулицях на флейті, щоб заробити на новий м’яч. Один раз вони задумали грати в Ноїв ковчег і стягнули в дядьків катер всю живність, яку змогли знайти в окрузі. Для Ноя, напевно, кролики і комашки в банках, курка з півнем, козел і корова значили не так вже й багато, але Тілле з Лене  були в захваті і вже чекали світового потопу, коли корова зірвалася в воду і все пішло шкереберть.

Дорослі, як і годиться, з’являються в останню мить, ахають і охають, а потім сміються і все прощають. Але є тут і інші дорослі, які самі як діти. Дід весь час проводить в морі, харчується однією рибою, живе в підвалі і всупереч всім маминим заборонам нишком катає дітей в ящику на мопеді. А баба-тітка, його сестра, взагалі найкраща на світі жінка, єдиний її недолік в тому, що вона в’яже на спицях (хіба вона не знає, що в’язані речі просто неможливо носити?) Вона пече найсмачніші на світі вафлі – «Я сиджу тут одна з холодною вафельницею, в якій нічого не пекли вже кілька тижнів! »а одного разу вона виманила з дому всіх піратів, які удавали, що тримають оборону, а ледь відчувши запах вафель з двору, самі викинули білий прапор на ручці від швабри.

Одного разу під час хвороби в маренні Лене привидиться, що тато, нарешті з’явився. Але це був доктор, якого до неї викликала мама. “Нічого, – сказала Лене, – нехай в сім’ї буде людина, яка вміє лікувати”. Мама і доктор стали дружити і закохалися один в одного. Тілле став думати, що у Лене скоро з’явиться батько. Але в житті Тілле наступають важкі часи. Помирає його улюблена бабуся, яка була дуже добра і пекла такі чудові вафельні серця. А потім Тілле дізнається, що Лене з її мамою повинна виїхати в місто. Зовсім погано стало Тілле після від’їзду подружки. Але і Лене не змогла довго без друга. Вона втекла з міста і Тілле сховав її в сараї. А потім діти стали перебиратися з сараю в будинок на горі і скотилися з гори на санках, отримавши травми. Після того, як діти одужали мама Тілле, домовившись з мамою Лене дозволила дівчинці пожити в сім’ї у Тілле, поки вона сама довчиться на курсах. Діти були щасливі, що вони знову разом.

«Вафельне серце» читати скорочено

Глава 1 Дірка в живоплоті

Канатну дорогу між будинками придумала Лена. Вона ж перша вирішила її випробувати і вчепившись за мотузку полізла до свого дому.
На середині шляху ноги дівчинки зісковзнули і вона повисла на висоті другого поверху.
Трилл схопив матрац з ліжка і кинувся на вулицю. Він встиг покласти матрац на живопліт і Лена впала на нього.
Два кущі живоплоту були зламані.

Глава 2 Тріллуньо і сусідка-малолітка

Лена була найкращим другом Трілле. Вона жила з мамою в сусідньому будинку і вчилася з Трілле в одному класі. Трілле жив з батьками, братом, двома сестрами і дідом у великому будинку.
Після падіння Лена запропонувала подивитися, чи не п’є хто кави з булочками.
Дід якраз збирався пити каву і діти приєдналися до нього. Дід кликав Лену кнопкою.
Мама запропонувала було Лені і Трілле на Івана Купала зображати нареченого і наречену, але Лена обурилася. Вони вдавали молодят уже кілька років поспіль на це свято.  Тоді дорослі дали їм завдання зробити купальську відьму.

Глава 3 Як ми гасили відьму
Лена і Трілле змайстрували відьму з ганчірок і сіна, але Магнус висміяв її. Лена образилася і повела Трілле до себе додому. У них в кутку висіла старовинна лялька без рук, прикрашена квітами. Діти зробили відьму з цієї ляльки.
На наступний день було свято. Вся сім’я влаштувалася на березі, а дід і його сестра, баба-тітка, зображували закоханих.
Лена принесла відьму і всі ахнули. Відьму урочисто підняли на вершину багаття і дядько Тор зібрався підпалити багаття.
В останній момент Лена крикнула: “Не підпалюй!”, Але було пізно. Багаття загорілося. Трілле заволав, що в відьмі лялька, і почалася паніка. На багаття лили воду, але воно було занадто великим.
Тоді дід підігнав трактор і висипав на всіх тачку гною. Багаття згасло, а лялька і всі люди стояли в гної.

Глава 4 Ноїв ковчег
У недільній школі розповіли про Ноя і його ковчег. Лена сказала, що ковчег дурна назва і що у Ноя насправді був катер. Динозаври в нього не влізли і тому вимерли.
Діти вирішили зробити катер з риболовецького катера дядька Тора і випробували скільки тварин туди поміститься.
Вони завантажили на катер курку, півня, кроликів, козла, купу різних комах. Але коли вони повели сходами корову трапилася катастрофа.
Лена побачила, що козел їсть фіранки і закричала. Корова підстрибнула, залетіла на катер і почала скакати, розкидаючи звірів. Потім вона вистрибнула в море і її довелося ловити дядькові Тору.
Дядько Тор сильно розсердився і прогнав дітей. А тато увечері повів їх вибачатися.

Глава 5 «Потрібен тато»

Тато Трілле робив кам’яну стінку, а Лена поцікавилася, навіщо потрібні тата. Трілле сказав, щоб робити стінки і їсти варену капусту.
Це зацікавило Олену і вона тут же придумала оголошення “Потрібен тато. Бажано, щоб був дуже добрий. І любив дітей”. Оголошення діти повісили під іншим, про цуценя, і стали чекати.
Незабаром зателефонувала жінка, яка сказала, що у неї є відмінний варіант, який пісяє на вулиці. Вона обіцяла завезти тата в п’ять.
Мама Олени прийшла з зірваним оголошенням і насварила дочку. Але в цей час з’явилася жінка з “татом”. Лена побігла до її машини, кричачи, що хоче, щоб тато писав в будинку, але з машини висунулася морда цуценя. Лена залюбки лишила б його собі, але її мама сказала, що всьому є межа.

Глава 6 Як дідусь і бабуня розважалися в Крихті-Матильді

На вихідні батьки Трілле і Лени поїхали і вони залишилися під наглядом діда.
Ранок почався з прекрасного сніданку. Потім дід повіз дітей на мопеді з ящиком на пристань за фарбою. Там діти налякали пасажирів порома. Потім вони повернулися додому і уявили, що то  фортеця.
Незабаром прийшла баба-тітка і діти оголосили її королевою розбійників. Дід підтримував їхню гру.
Тітка придумала, як викурити дітей з дому. У дворі вона стала пекти вафлі і незабаром захисники будинку вивісили білий прапор.
Всім було весело і навіть мамі, яка дізналася, що діти їздили в ящику на мопеді.

Глава 7 Ісак
На день народження Лена попросила тата, але потім погодилася на велосипед.
Перед самим святом вона захворіла на вітрянку і гості не могли прийти. Тільки Трілле, який вже хворів на вітрянку, прийшов в гості.
Вони пили чай, їли пиріг, потім Лена заснула.
Поки вона спала, прийшов доктор Ісак і став оглядати дівчинку. Лена прокинулася і закричала: “Тато!”
Мама була збентежена, лікар теж. Він довго розмовляв з мамою Лени про мотоцикли, а потім пішов. Лена сказала, що це найкращий день народження.

Глава 8 «Різдву радіймо» посеред літа

Коли Олена видужала, вона захотіла стати воротарем. Але м’яча у дітей не було і вони вирішили самі заробити на нього грошей. Трілле знав, що Магнус грає на пішохідній вулиці з другом і йому кидають гроші.
Він вирішив грати на блок-флейті з Леною. Вони трохи потренувалися і вирушили на поромі на інший берег в місто.
Там вони прилаштувалися поруч з Магнусом і стали грати “Різдву радіймо (Меррі Крістмас)”. Їм швидко накидали повну кепку монет.
Але виявилося, що на м’яч трохи не вистачає, і діти стали грати біля спортивного магазину. Власник прийшов в жах і віддав їм м’яч, він був незадоволений тим, що вони відлякували покупців.
М’яч татові сподобався, він попросив його оглянути і штовхнув м’яч в море. М’яч вдалося виловити сачком. А в газеті наступного дня була фотографія дітей, їх сфотографувала журналістка під час виступу.

Глава 9  Як я розтрощив Лену

Мінна розповіла Трілле і Лені, що колись давно в бухту зайшов піратський корабель. На його носі стояла дерев’яна скульптура Матильди. Корабель розбився на друзки і Матильда теж. З того часу бухту називають Тріски Матильди.
Трілле дізнався, що в його жилах тече піратська кров і запропонував Лені покататися на гумовому човні. Лена лежала на носі і зображала статую.
Раптом човен хитнуло і вона вдарилася об цементну кладку. Лена вдарилася лобом і у неї пішла кров.

Коли Лена збагнула, що в неї з лоба цебенить кров, то несамовито заверещала. Її повезли в місто на прийом до лікаря. Трілле радів, що вона не загинула.

Глава 10 Кінець літа
Літо добігло кінця і Лена була дуже незадоволена. Дівчинка страшенно любила літні канікули. Школи вона взагалі не любила. Тим більше, що дід сказав, що ніяких піратів не було, а бухту назвали по імені жінки, яка тут жила. У неї було чотирнадцятеро дітей і чоловік, який був такого малого зросту, що його прозивали Крихтою. Тож потім, коли він помер, Матильду стали називати Крихтою-Матильдою. Саме так і називали бухту.

Діти пішли в четвертий клас і у них з’явилася нова вчителька, Еллісів, молода і красива.
Лена стала воротарем футбольної команди і хлопчаки вигравали завдяки їй.
Друзі навідали тітку-бабуню, їли у неї вафлі, сидячи на канапі. Вона розповіла, що під час війни вони ховали радіоприймач від німців під скиртою соломи. Якби його знайшли, їх відправили б у концтабір.

Глава 11 Зганяння oвeць і політ на гелікоптері

Батьки взяли дітей в гори, збирати овець на зимівлю. За дітьми доглядав дядько Тор, але він швидко пішов вперед.
Діти почули тихе мекання і, підібравшись до краю скелі, побачили внизу на уступі вівцю.
Лена схопилася рукою за берізку і повисла над прірвою. Але берізка вирвалася і дівчинка з криком полетіла вниз.
Вона зламала руку і сиділа на уступі внизу.
Її довелося знімати вертольотом. Вона страшенно тішилася з усього, що сталося, а найдужче з того, що її знімали гелікоптером та потім наклали гіпс.

Глава 12 Ленин удар
Ісак став часто бував у мами Лени і дівчинці це подобалося. Вона була щасливою.
Але одного разу вона прийшла в школу сердита.
Кай-Томмі невчасно відкрив рот, кричачи, що треба гнати дівчат з класу, і Лена вдарила його рукою  так, що Кай-Томмі відлетів до столу вчительки. Вона вгатила рукою, з якої недавно зняли гіпс, і про той удар гомоніли потім ще багато тижнів.
Лена сама пішла до директора. Її лаяли, але перед Каєм-Томмі вона так і не вибачилася.
Хлопчаки стали дуже поважати Лену, а Ісак запідозрив у неї в руці тріщину.

Глава 13 Сніг
Наближалося Різдво. Баба-тітка завжди в’язала багато речей на Різдво, але коли пішов сніг, вона померла.
Трілле був дуже засмучений, але сходив на похорон.
З Леною творилося щось дивне, вона грала з Трілле як завжди, але не запрошувала його в будинок, а штори на її вікні були завжди закриті.
Трілле забрав з дому баби-тітки картину з Ісусом, яка йому дуже подобалася.

Глава 14 Найсумніший день в моєму житті
Мама сказала Трілле, що Лена їде. Її мама повинна довчитися в місті. А житимуть вони  у Ісака. Тобто, невдовзі у Лени буде пристойний тато.

Через від’їзд дівчинка була такою сумною.
Трілле був вражений. Він не міг грати і теж сумував. Коли Лена вже сиділа в машині, він віддав їй картину з Ісусом.
А ввечері тато прийшов до нього з гітарою і став втішати. Тоді Трілле зрозумів, навіщо потрібен тато. Хлопчик плакав через те, що в Лени не було тата, і через те, що померла тітка-бабуня, і через те, що його найкращий друг Лена поїхала, не сказавши йому «бувай».

Глава 15 Дідусь і я
Трілле сильно сумував і навіть втратив смак до їжі. Тільки дід підтримував його. Він пояснив внуку, що любити когось — найкраще в світі почуття.
Але одного разу вночі у вікно щось вдарило. Трілле злякався, але це була Лена. Вона сказала, що буде жити в сараї і попросила спальник.
Тільки Трілле знав, що Лена повернулася і живе в сараї. Він був щасливий.

Глава 16 Падіння з санчат, подвійний струс мозку й летюча курка

Батьки стали запитувати Трілле, чи не знає він де Лена, але хлопчик мовчав.
Він запропонував Лені переселитися в хатину на горі і дівчинка погодилася. Трілле повіз її в гору на санках.
Але коли вони забралися на вершину гори, Лена подивилася на наст, на маленький хутір внизу, і сказала, що буде ганьбою не скотитися з такої висоти.
Діти сіли на санки і понеслися вниз.
Вони отримали струси мозку і не пам’ятали подробиць спуску.
Але дід бачив все і розповів, що діти перелетіли через дорогу, Трилл врізався в огорожу, а Лена в сніговика.
Зате після цього мами вирішили, що Лена поживе в будинку Трілле, поки її мама вчиться в місті.

Глава 17 Гірський Юн і Гірська Шкапа

Жити з Леною в одному будинку було ще краще, ніж жити з нею в сусідстві. Трілле хотів, щоб вона віддала йому картину з Ісусом, але мама пояснила сину, що дівчинці вона, мабуть, потрібніша. Адже Лена сумує за мамаою.

Трілле із Леною щодня по обіді випадало чималенько розваг із дідусем. Якось діти разом з дідусем поїхали мопедом на пагорб до Гірського Юна.

Гірський Юн був старим моряком і другом діда. У нього був старий кінь, якого всі звали шкапою.
Одного разу дід сказав, що Юна віддають в будинок для людей похилого віку, а коня відвезуть на бійню.
Це обурило дітей і Трілле запропонував відкрити будинок для людей похилого віку коней. Дід погодився, щоб шкапа жила в старій стайні, а діти за нею доглядали.
Але виявилося, що коня вже відвезли в місто на поромі. Дід з дітьми попливли на наступному. Вони встигли забрати коня і привезли його додому.

Того дня тато Трілле сказав, що йому доведеться через нас рано піти на пенсію, однак Лена не бачила в тому нічого лихого: мовляв, у старечому притулку знайдеться місце й для нього. Щоправда, там житимуть переважно коні.

Глава 18 Ми з Леною бавимося в Другу світову війну

Лена згадала розповіді баби-тітки і запропонувала пограти в фашистів, для чого закопати всі радіоприймачі. Діти вирили величезну яму і покидали в неї все, що знайшли на хуторі.
Батьки стали шукати радіоприймачі і підозра впала на дітей.
Трілле і Лена вирішили тікати на шкапі в Швецію і поскакали в будинок для людей похилого віку. Там бабуся Анна почула їх розповідь і вирішила, що війна ще не скінчилася. Вона сховала дітей в шафу і нікого до неї не підпускала, поки дід не запросив її на танець.
А старий Юн розплакався, знову побачивши свого коня.

Діти пробули в старечому притулку з годину. А коли йшли, Трілле пообіцяв часто сюди навідуватися з Гірською Шкапою. У покарання Трілле з Леною мусили три дні по обіді визбирувати каміння на полях, де цього року мали намір садити капусту.

Глава 19 Пожежа
Одного разу навесні сталася страшна гроза. Блискавка вдарила в стару конюшню і вона загорілася.
Трілле кинувся рятувати коня. Поки горів тільки дах, але кінь ніяк не хотів виходити. Лена крикнула йому у вухо і переляканий кінь вискочив зі стайні. А Трілле впав і не міг встати, його паралізувало від страху.
Лена схопила його за руку і виштовхнула зі стайні. Пізніше дідусь виніс і непритомну Лену.
Лена лежала в лікарні з перев’язаною головою, її волосся трохи обгоріло, вона надихалася диму. Вона сказала, що не хотіла, щоб загинув її найкращий друг і Трілле був щасливий.
А Лена сказала, що запропонувала Ісаку одружитися на них з мамою і той погодився. Тепер у них буде тато.

Глава 20 Купальські молодята

Наближалося свято Івана Купала. Всі активно готувалися до святкування. З ранку діти вимазалися в гної, граючи з коровою, а ввечері було весілля мами Лени і Ісака.
Трілле знайшов в книзі рецепт вафель, які баба-тітка готувала для сім’ї і вирішив приготувати “Вафельное серце”. Лена стала допомагати йому.
Вафлі вдалися і всі з задоволенням їх їли. Усі були щасливі.