Видатні українські архітектори 19, 20 століття зробили значний внесок у вивченні архітектури та у розвиток науки взагалі. Їхні роботи є зразками для багатьох початківців, які пов’язали свою долю з цією нелегкою та художньою працею. Сьогодні Ви дізнаєтесь про відомих українських архітекторів та короткі відомості про них.
Видатні архітектори України
1. Мазепа Всеволод Григорович (1939) — український архітектор. Заслужений архітектор України, перший нагороджений Хрестом Івана Мазепи.
До 1969 — архітектор, керівник групи у ДПІ «Дніпрозв’язок», автор проектів міжміських телефонних станцій у м. Львові, Дніпропетровську, Омську, Алма-Аті та ін. З 1980 по 2002 працював у головному управлінні містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, в тому числі на посаді першого заступника начальника управління. Член Національної спілки архітекторів України (1968), акредитований член Академії архітектури України (1996), дійсний член Академії будівництва України (1998).
2. Степанов Микола Миколайович (1911-2002) — радянський та український архітектор, член Спілки архітекторів, 1981 — заслужений архітектор УРСР.
З 1937 року працював у Києві автором-архітектором у інституті «Діпроцивільбуд», згодом — в Інституті художньої промисловості Академії архітектури УРСР.
Займався проектуванням та будівництвом штабу Київського військового округу по вулиці Банковій, парку Березовий гай на Куренівці, споруд у Могилеві-Подільському. Є автором проекту забудови Північного району Одеси, комплексу гуртожитків на одеській вулиці Ювілейній. Написав велику кількість статей по теорії та історії архітектури.
3. Григорій Володимирович Головко ( 1900-1982) — український архітектор, мистецтвознавець. Академік Академії будівництва і архітектури УРСР (1958), заслужений будівельник УРСР (1960), заслужений архітектор УРСР (1970).
Співавтор проектів повоєнного планування міст Біла Церква (Київська область), Новоград-Волинський (Житомирська область), станцій Київського метрополітену «Університет» (1960), «Політехнічний інститут» (1963), «Святошин» (1970), будинку Інституту гідрології та гідротехніки АН УРСР у Києві (1953–1955).
4. Олександр Володимирович Комаровський (1945-2002) — український архітектор. Заслужений архітектор УРСР (з 1985 року), лауреат Державної премії СРСР (1985), академік Академії архітектури України.
Закінчив Київський художній інститут (майстерня Є. І. Катоніна). З 1971 року працював в проектному інституті «Київпроект». В 1991–1998 роках — керівник персональної архітектурної майстерні «О. Комаровський», з 1998 року — директор архітектурного бюро «О. Комаровський».
Споруди в Києві:
• реконструкція та забудова площі Жовтневої революції (1976–1981, нині Майдан Незалежності);
• офіс Верховної Ради України по вулиці Садовій, 3 (1998–2002);
• реконструкція Майдану Незалежності і монумент на честь проголошення Незалежності України з музейним комплексом (2001–2002).
5. Олександр Якович Хорхот (1907-1993) – архітект родом з Києва; закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1931) і в ньому викладав (з 1925), з 1968 професор; працює в проектних установах Києва. Співавтор Клубу чекістів у Києві (1930–1932), театру-цирку та будівель зав. в Україні і в Росії; генеральні плани східного району Запоріжжя, деяких районів Черкас, Тернополя, Калуша (1958–1962). Хорхот автор праць і статей з архітектури та будівництва.
Заслужений архітектор УРСР, доктор архітектури. Його син — Хорхот Георгій Олександрович — заслужений архітектор України.
6. Хорхот Георгій Олександрович (1939) — український архітектор, заслужений архітектор України, лауреат Державна премія України в галузі архітектури (2005).
1964 року закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту.
Серед відомих споруд: комплекс санаторію «Куяльник» в Одесі, пансіонат Міншляхбуду в Алушті, експериментальна база по використанню сонячної енергії у с. Маяк (всі в Криму), науково-дослідний інститут ветеринарії у Києві (1987–1990), отель в м. Славутич, будинок АБ «Брокбізнесбанк» у Києві.
7. Білоконь Юрій Миколайович (1950-2009) — український архітектор, доктор архітектури (з 2003 року), професор (з 2005 року). Директор Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто». Член Національної спілки архітекторів України. Народний архітектор України (2006).
Споруди:
• Спортивний комплекс педагогічного інституту в Києві (1984).
• Культурно-економічний центр в Москві (1988).
• План реконструкції площі Данте в Генуї (1989).
8. Могитич Іван Романович (1933-2006) — народний архітектор України (1996), директор Українського регіонального спеціалізованого науково-реставраційного проектного інституту «Укрзахідпроектреставрація», член Комітету із Державної премії України в галузі архітектури, лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2007, посмертно).
Працював за фахом у Львові як інженер, майстер, виконроб. Менш як за рік став головним інженером будівельного управління. У той час під його керівництвом споруджено промислові об’єкти і житлові будинки у смт Соснівці, корпуси заводу «Львівсільмаш», забудову мікрорайону «Новий Львів».
Також, значний внесок зробили такі архітетори, як: Р. Могитич, В. Єжов, В. Жежерін, Ш. Валентин, Н. Чмутівна та ін.
