Вірші про сову на українській мові для дітей та дорослих зібрані в цій статті.
Вірші про сову для дітей
Тітонька сова,
Мудра голова:
Хоч вночі літа,
Все на світі знає.
***
Птах удень в дуплі проспить,
А вночі – як ненасить.
Ой, вухаста голова!
Тихо, мишки! Це ж – сова.
***
Сова
На деревах в холодочку,
Десь далеко у гайочку,
Спить собі вона одна
Темнокрилая сова.
Вдень завжди вона дрімає,
В ніч мишей не пропускає.
Дуже вже на кажана –
Є подібна вона.
І великі має очі
Спить сова собі до ночі.
Налякаєшся й заплачеш,
Як в гаю її побачиш.
***
Леся Медик-Яремчук “Совенята”
Як розквітне сонце в небі,
Для людей, птахів звірят,
Як усім трудитись треба,
Совенята міцно сплять.
Чи у них ляклива вдача,
Що ховаються в дуплі?
Чи такі вони ледачі?
Чи такі іще малі?
Не змогли їх розбудити
Навіть трійко солов’ят,
Навіть жайвір, що у житі,
Навіть хор сороченят.
– Люблять байдиків побити,
Або ж бомків пострілять, –
Сойка мовила сердито
Про сонливих совенят.
– Стільки галасу з нічого, –
Враз почувся голосок.
І з-під ясеня старого
Прикотився їжачок.
– Я не спав цієї ночі,
Як холодний вітер дув,
Бачив все на власні очі
І на власні вушка чув.
Совенята не лякливі,
Не ледачі. Зовсім ні.
Працьовиті і сміливі,
Просто це птахи нічні.
Як було вже дуже пізно
Й ви дивились сотні снів,
Полювали сови грізно
На мишей і кажанів.
А як вранці сонце ясне
Світлим соняхом зійшло,
То пташки з батьками вчасно
Заховались у дупло.
Бо говорять совенята,
Що у світлий час доби
Соловіють оченята
Й позіхають в них дзьоби.
Вірш про сову на українській мові
Вадим Крищенко “Совині окуляри”
Захотілося читати
Сові,
Та згубились окуляри
У траві.
А без них не побачить
Сова
Надруковані у книжці
Слова.
Гей, мурахи, серед листя
І трави
Віднайдіте окуляри
Для сови.
А за це вам буде краща
З нагород —
Довга казочка із низкою
Пригод.
***
Петро Ребро “Суперечка”
Ведмідь сварився із совою:
— Ти щось наплутала, сова!
Затям своєю головою —
зими в природі не бува!
Сова сміялась: — Волохатий,
не дивно чути це мені:
ти восени як ляжеш спати,
то встанеш тільки навесні.
