Василь Симоненко «Є в коханні і будні і свята» аналіз вірша – рік написання, художні засоби, тема, ідея, жанр. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.
Аналіз вірша «Є в коханні і будні і свята»
Автор – Василь Симоненко
Рік написання – 1961
Жанр: ліричний вірш.
Різновид лірики: інтимна (особиста).
Мотив: кохання.
Тема: зображення почуття ліричного героя, його готовності сприймати все добре й все погане в житті, радіти і насолоджуватися кожним днем.
Ідея: возвеличення сили справжнього кохання. Автор поєднує все це з філософськими роздумами про сенс життя.
Головна думка: кохання – це не лише радість. Інколи воно приносить муки, страждання. Проте не варто розчаровуватися. Адже якщо чекати свою вірну любов, то вона обов’язково прийде.
Віршування: абаб.
«Є в коханні і будні і свята» художні засоби:
Вся поезія пронизана внутрішнім протиставленням (є в коханні і будні, і свята, є у ньому і радість, і жаль; ненаглядна, злюща, чудова)
- Епітети – тривожні думи; дріб’язкові хмарки, рожевих ілюзій, тривожну мить, ненаглядна, злюща, чудова.
- Метафори – обіймав би нас часто сум; дріб’язкові хмарки образи
Не закрили б сонце від нас. - Риторичний оклик – я без тебе не можу жить!
- Анафора – є в коханні і будні, і свята, є у ньому і радість, і жаль.
- Асонанс – в коханні і будні, і свята, є у ньому і радість, і жаль.
- Антитези: радість – жаль, будні – свята.
Інтимна лірика з-під пера Василя Симоненка зачаровує своєю глибинністю та філософічністю. Його поезія «Є в коханні і будні, і свята» пронизана мудрими роздумами про людські стосунки. Ліричний герой переживає суперечності почуттів:
Є в коханні і будні, і свята,
Є у ньому і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
Під рожевих ілюзій вуаль.
Аналіз поезії Василя Симоненка «Є в коханні і будні, і свята» Ви можете доповнити через форму коментарів, щоб допомогти своїм одноліткам.
